В Україні завершився Національний проєкт «Тиждень Енергоефективності 2025», який став масштабною відкритою платформою для обговорення енергостійкості, безпеки та економічного відновлення держави в умовах війни. Серія заходів, організована громадською спілкою «Бізнес за партнерство», об’єднала представників влади, міжнародних партнерів, бізнесу, громад і експертного середовища навколо ключового питання — як зробити енергоефективність не декларацією, а практичним інструментом виживання та розвитку країни.
Старт проєкту відбувся на національному рівні з публічним обговоренням нової філософії енергоефективності, яка виходить за межі технічної модернізації й розглядає енергозбереження як складову національної безпеки. Під час заходів наголошувалося, що енергоефективність сьогодні — це не лише менші платіжки, а здатність громад, бізнесу та держави витримувати удари по інфраструктурі та зберігати базові функції навіть у кризових умовах. Соціологічні дані підтвердили, що суспільство вже готове до таких змін: опитування показало, що майже половина українців упроваджують енергоефективні рішення у повсякденному житті, а потенціал економії енергоресурсів оцінюється у половину річних витрат держави на комунальні послуги, що становить десятки мільярдів гривень.
Важливим сигналом стала чітка позиція міжнародних партнерів, які підтвердили фінансову та технічну підтримку енергетичних трансформацій в Україні. Європейський інвестиційний банк інвестував близько мільярда євро у відновлення соціально важливих об’єктів, зокрема лікарень, шкіл і критичної інфраструктури. Європейський Союз та Німеччина спрямували значні кошти на підтримку Фонду енергоефективності та житлових програм відновлення, а Велика Британія через спеціальні фонди профінансувала заходи із захисту критичної інфраструктури. Паралельно великий бізнес долучився до практичних рішень, зокрема через запуск сонячних програм для об’єктів зв’язку та інфраструктури, що демонструє зміщення фокусу від декларацій до реальних інвестицій.
Окрему увагу в межах проєкту приділили людському капіталу. Наголошувалося, що ветерани війни є одним із ключових кадрових ресурсів країни, а їхня інтеграція в енергетичну сферу може одночасно вирішувати соціальні та економічні завдання. Підприємництво ветеранів у сфері відновлюваної енергетики розглядається як чинник фінансової стабільності громад і держави. Проєкт професійної перепідготовки у сфері сонячної енергетики відкриває нові можливості для ветеранів, однак експерти підкреслили необхідність масштабної інформаційної кампанії, аби доступ до цих можливостей був простим і зрозумілим.
Разом із цим було відкрито й системні проблеми. В енергетичному секторі спостерігається гострий дефіцит кадрів: кількість вакансій у кілька разів перевищує число зареєстрованих фахівців. Це створює ризики для швидкої реалізації енергоефективних проєктів і розвитку відновлюваної енергетики. Одним із рішень назвали активніше залучення жінок до інженерних і технічних професій, а також модернізацію системи професійної освіти відповідно до нових потреб ринку.
Стан енергоменеджменту в громадах також викликав занепокоєння. Більшість територіальних громад або не мають енергоменеджерів взагалі, або не використовують їхній потенціал повною мірою. Часто енергоефективність зводиться лише до збору даних і моніторингу, без реальних управлінських рішень. При цьому фінансові інструменти, зокрема кредити та лізингові програми, уже довели свою ефективність, адже дозволяють реалізовувати проєкти, які швидко окуповуються за рахунок економії на комунальних витратах. Проблема полягає не стільки у відсутності грошей, скільки у нестачі компетенцій та мотивації на місцях.
Освітній компонент проєкту став ще одним доказом того, що енергоефективність поступово входить у культуру молодого покоління. Конкурс професійно-технічних навчальних закладів показав високий інтерес молоді до практичних енергоефективних рішень і готовність працювати з цією темою не формально, а через реальні проєкти. Це важливий сигнал для держави щодо ролі профтехосвіти у відновленні країни.
Фінальною подією стала національна премія, якою відзначили фахівців і команди за практичні рішення у сфері енергоефективності, економії ресурсів та розвитку відновлюваної енергетики. Символічно, що підсумком проєкту стали не гучні гасла, а конкретні приклади впроваджених рішень і професійної відповідальності.
Загалом проєкт об’єднав сотні учасників і десятки експертів з усієї країни, показавши, що навіть у воєнних умовах Україна має значний потенціал для енергетичної трансформації. Енергоефективність дедалі більше сприймається не як додатковий бонус, а як фундамент для відновлення економіки, стійкості громад і майбутнього розвитку держави.
