З російського полону повернули 157 українців. Про це повідомив Президент України Володимир Зеленський. Серед звільнених – військовослужбовці Збройних Сил України, бійці Національної гвардії та Державної прикордонної служби, а також цивільні громадяни. Частина з них перебувала в неволі з перших місяців повномасштабного вторгнення у 2022 році.
За офіційною інформацією, 139 із 157 звільнених українців перебували в полоні саме з 2022 року. Багато хто з них потрапив до рук російських сил під час оборони Маріуполя та інших гарячих точок на півдні й сході країни. Для значної частини звільнених цей обмін став першим шансом повернутися додому після тривалих років ізоляції, слідства та незаконних вироків на території Російської Федерації.
Наймолодшому звільненому захиснику нині 23 роки. У полон він потрапив у 19-річному віці під час оборони Маріуполя. Російський суд незаконно засудив його до довічного ув’язнення. Фактично йшлося про спробу легітимізувати утримання українських військовополонених через так звані судові процеси, які міжнародна спільнота не визнає правомірними. Повернення цього військовослужбовця стало одним із найбільш символічних епізодів нинішнього обміну.
Президент Володимир Зеленський подякував усім, хто працював над підготовкою обміну, зокрема Координаційному штабу з питань поводження з військовополоненими. За його словами, держава продовжує системну роботу для повернення кожного громадянина, який перебуває в полоні. Питання обміну залишається одним із ключових гуманітарних напрямів української дипломатії та переговорного процесу.
Повернення 157 осіб має не лише гуманітарне, а й політичне значення. Воно демонструє здатність української сторони вести перемовини навіть у складних умовах триваючої війни. Водночас кількість українців, які досі залишаються в російських місцях утримання, залишається значною. Точні цифри не розголошуються з міркувань безпеки, проте йдеться про сотні військових і цивільних.
Більшість звільнених потребуватимуть тривалої реабілітації. За даними правозахисних організацій, українські полонені нерідко зазнають фізичного та психологічного тиску, обмеження медичної допомоги й порушень норм міжнародного гуманітарного права. Після повернення на батьківщину вони проходять медичне обстеження, отримують психологічну підтримку та необхідні соціальні гарантії.
Окрему увагу привертає факт незаконних вироків, винесених російськими судами українським військовополоненим. Такі рішення суперечать Женевським конвенціям, які регулюють поводження з військовополоненими. Україна наполягає, що всі її захисники мають статус комбатантів і не можуть піддаватися кримінальному переслідуванню за участь у бойових діях.
Повернення цивільних осіб у межах цього обміну також є важливим сигналом. Частина з них була затримана на тимчасово окупованих територіях або під час спроб виїзду. Українська сторона неодноразово наголошувала на необхідності окремого гуманітарного треку для звільнення цивільних заручників.
Кожен обмін полоненими супроводжується складними перемовинами та участю міжнародних посередників. Україна продовжує наполягати на розширенні списків і включенні до них осіб, яких російська сторона тривалий час не визнавала або щодо яких затягувала процес підтвердження статусу. У нинішньому випадку більшість звільнених утримувалися понад три роки, що свідчить про довготривалий характер перемовин.
Суспільство традиційно реагує на такі новини хвилею підтримки. У соціальних мережах з’являються повідомлення родин, які роками чекали на повернення своїх близьких. Для багатьох це завершення тривалого періоду невизначеності, який супроводжувався відсутністю достовірної інформації про стан утримуваних.
Україна неодноразово заявляла, що повернення всіх полонених залишається безумовним пріоритетом державної політики. Кожен обмін – це частина довгого процесу, який триває з 2014 року і набув особливої інтенсивності після 2022 року. Нинішнє звільнення 157 українців стало черговим кроком у цьому напрямі та підтвердженням того, що робота триває безперервно.
