Україні не доведеться автоматично відмовлятися від гривні та переходити на євро під час вступу до Європейського Союзу. Про це повідомили в Національному банку України у відповіді на запит журналістів. У регуляторі наголосили, що нині запровадження євро замість національної валюти є неможливим і недоречним як із юридичної, так і з економічної точки зору.
У НБУ зазначають, що чинне законодавство України та Європейського Союзу не передбачає обов’язкового й негайного переходу на спільну валюту одразу після набуття членства. Більше того, передчасне рішення про відмову від гривні може зашкодити євроінтеграційним намірам держави. Регулятор підкреслює, що валютна інтеграція є окремим етапом, який можливий лише після виконання чітко визначених критеріїв.
Як приклад у Нацбанку наводять ситуацію з Чорногорією, яка самовільно використовує євро без офіційного членства в ЄС і без повноцінної інтеграції до єврозони. Європейська комісія та Європейський центральний банк неодноразово критикували такий крок як такий, що суперечить правилам Євросоюзу. Згідно з процедурами ЄС, перехід на спільну валюту можливий лише після офіційного вступу до Союзу та виконання економічних критеріїв конвергенції. Одностороннє рішення щодо використання євро не відповідає цим домовленостям.
У НБУ пояснюють, що вступ до ЄС і вступ до єврозони — це різні етапи інтеграції. Країна, яка стає членом ЄС, формально погоджується з перспективою переходу на євро в майбутньому, але конкретних строків для цього немає. Спочатку держава має забезпечити відповідність своїх макроекономічних показників стандартам єврозони, зокрема щодо рівня інфляції, бюджетного дефіциту, державного боргу та стабільності валютного курсу.
Водночас у Нацбанку визнають, що перехід на євро має потенційні переваги. Серед них — зменшення витрат на валютні операції, відсутність валютних ризиків у торгівлі з країнами єврозони та ширший доступ до фінансового капіталу. Єдина валюта може сприяти залученню інвестицій і спростити торговельні операції з європейськими партнерами. Для бізнесу це означало б прогнозованість розрахунків і зниження транзакційних витрат.
Проте разом із перевагами існують і суттєві ризики. З переходом на євро країна втрачає можливість самостійно проводити монетарну політику, впливати на обсяг грошової маси та регулювати валютний курс. Рішення щодо відсоткових ставок і грошово-кредитної політики ухвалює Європейський центральний банк, орієнтуючись на загальні показники єврозони. Для економіки, яка перебуває в стані війни та структурної трансформації, збереження власних інструментів регулювання є критично важливим.
У НБУ наголошують, що в умовах повномасштабної війни гривня залишається одним із ключових елементів економічної стабільності. Можливість коригувати валютну політику дозволяє реагувати на зовнішні шоки, підтримувати фінансову систему та забезпечувати макроекономічну рівновагу. Передчасна відмова від національної валюти могла б обмежити гнучкість держави у кризових умовах.
Питання переходу на євро є також політичним і стратегічним. Історія розширення ЄС демонструє, що не всі країни поспішають до єврозони. Із одинадцяти нових членів ЄС у Центральній та Східній Європі лише сім запровадили євро. Найбільші держави регіону, зокрема Польща, Чехія та Угорщина, досі зберігають власні валюти. Попри тісну інтеграцію з економікою ЄС і значний вплив рішень Європейського центрального банку на їхні фінансові ринки, вони не визначили конкретних термінів переходу на спільну валюту.
Таким чином, у Національному банку підкреслюють, що членство в ЄС не означає автоматичної відмови від гривні. Перехід на євро розглядається як можливий фінальний етап економічної інтеграції, який потребує часу, структурних реформ і макроекономічної стабільності. Наразі ж пріоритетом залишається зміцнення фінансової системи та підготовка до вступу в ЄС із збереженням національних інструментів економічної політики.
