Ситуація навколо 19-річної Карини Кольб і співзасновника Monobank Олега Гороховського переросла у гучний публічний конфлікт із потенційними юридичними наслідками. Адвокати дівчини заявили про намір домагатися публічних вибачень, спростування поширеної інформації, компенсації завданої шкоди та розблокування її банківського рахунку. Відповідні вимоги найближчим часом планують направити до Universal Bank, самого Гороховського та інших причетних осіб.
За словами представників юридичної компанії Addati Group, їхня клієнтка та її родина опинилися під значним суспільним тиском після того, як у мережі було оприлюднено її фото та персональні дані. Хвиля обговорень і звинувачень швидко переросла у масове цькування, що позначилося на психологічному стані дівчини. Адвокати повідомляють, що вона була змушена звернутися по медичну допомогу, а ситуація також зачепила її батька — військового, який тривалий час захищає Україну.
Конфлікт розпочався 9 березня, коли Олег Гороховський опублікував фотографію клієнтки під час проходження банківської верифікації. На знімку, за його словами, був зафіксований прапор Росії, що стало підставою для публічних звинувачень у проросійських поглядах. Після цього він повідомив про блокування рахунку клієнтки, пояснивши це її нібито позицією. Додаткову хвилю критики викликали іронічні коментарі з боку банкіра, які частина аудиторії сприйняла як недоречні в контексті ситуації.
Публікація викликала резонанс у суспільстві, зокрема через можливе порушення банківської таємниці та правил обробки персональних даних. Користувачі соцмереж і правозахисники звернули увагу на те, що поширення таких матеріалів може суперечити чинному законодавству. У відповідь на критику Гороховський заявив, що зробив висновки та надалі у подібних випадках передаватиме інформацію виключно правоохоронним органам, наголосивши, що захист персональних даних клієнтів залишається пріоритетом для банку.
Сама Карина Кольб заперечує звинувачення у проросійських поглядах. За її словами, на фото зафіксований не російський прапор, а прапор Словенії. Вона пояснила, що на момент верифікації перебувала не у власному помешканні, а в гостях у подруги, і не звернула уваги на предмети в інтер’єрі. Дівчина підкреслила, що народилася в Україні, не підтримує державу-агресора, а її родина безпосередньо пов’язана із захистом країни. Зокрема, її батько служить із 2014 року, а після поранення продовжує виконувати обов’язки в тилу.
Водночас ситуація ускладнилася подальшими дискусіями в мережі, де частина користувачів почала ставити під сумнів пояснення дівчини щодо походження прапора. Це лише посилило інформаційний тиск і підживило конфлікт. За словами адвокатів, саме масштаб публічного резонансу та негативних наслідків для клієнтки став підставою для підготовки досудових вимог.
До ситуації вже долучилися державні інституції. Національний банк України звернувся до Monobank із вимогою надати пояснення щодо обставин поширення персональних даних клієнтки. Регулятор планує оцінити дії банку після отримання всієї інформації та перевірки фактів. У разі виявлення порушень законодавства або нормативних актів НБУ, до банку можуть бути застосовані відповідні заходи впливу.
Окрему перевірку розпочав і Офіс омбудсмена. Уповноважений Верховної Ради з прав людини Дмитро Лубінець наголосив, що навіть визнання помилки не звільняє від відповідальності, а персональні дані не можуть використовуватися як інструмент публічного тиску чи приниження. Така позиція підкреслює важливість дотримання прав людини навіть у ситуаціях, які мають суспільний резонанс і пов’язані з питаннями національної безпеки.
Експерти зазначають, що цей кейс може стати прецедентним для української практики у сфері захисту персональних даних і банківської таємниці. Він піднімає питання меж відповідальності бізнесу в публічному просторі, а також ролі соціальних мереж у формуванні суспільних вироків без належної перевірки фактів.
Подальший розвиток подій залежатиме від результатів досудового врегулювання та перевірок державних органів. Якщо сторони не дійдуть згоди, справа може перейти у судову площину, що додасть їй ще більшого резонансу. Водночас ситуація вже стала показовою для українського суспільства, демонструючи, наскільки швидко інформаційні конфлікти можуть переростати у серйозні правові та репутаційні кризи.
