Поштова площа під загрозою: Мінкульт вимагає негайних робіт для збереження археологічної пам’ятки

Ситуація довкола Музею на Поштовій площі у Київ загострюється, і тепер вона офіційно перейшла в площину термінового реагування. Міністерство культури України видало розпорядження Київська міська державна адміністрація щодо негайного проведення протиаварійних заходів на об’єкті, який уже кілька років перебуває у критичному стані. Про це повідомила засновниця громадської ініціативи Громадський рух Почайна Аннабелла Моріна після зустрічі з представниками міністерства.

За її словами, пам’ятка національного значення фактично залишається без належного захисту, перебуваючи на дні восьмиметрового котловану, який із 2017 року не має повноцінної консервації. Через відсутність дренажної системи на об’єкті постійно накопичується вода, що створює додатковий тиск на конструкції та прискорює їх руйнування. Такий стан не лише загрожує втраті археологічної спадщини, а й підвищує ризики техногенної аварії.

Офіційні підтвердження небезпеки вже існують. Зокрема, Комісія з питань техногенно-екологічної безпеки та надзвичайних ситуацій КМДА ще в липні 2025 року зафіксувала ризик виникнення надзвичайної ситуації на Поштовій площі через потенційне руйнування конструкцій. Додаткові акти обстежень, складені міським департаментом охорони культурної спадщини, також свідчать про системне погіршення стану об’єкта.

Для стабілізації ситуації необхідно провести комплексне обстеження підземних конструкцій, вартість якого оцінюється приблизно у 1,75 мільйона гривень. Однак процес гальмується через фінансове питання: міська влада очікує, що ці роботи профінансує інвестор попереднього проєкту забудови, який наразі не реагує на звернення. Така позиція фактично блокує оперативне вирішення проблеми, попри наявність прямих загроз.

Конфлікт навколо Поштової площі має тривалу історію, що тягнеться понад десятиліття. Ще у 2013 році приватна компанія отримала дозвіл на будівництво підземного торговельного центру під виглядом реконструкції транспортної розв’язки. Однак у 2015 році під час земляних робіт археологи виявили унікальний культурний шар — залишки вулиці часів Київської Русі з артефактами XI–XII століть. Це відкриття кардинально змінило статус території та спричинило хвилю громадського спротиву забудові.

З того часу активісти наполягають на створенні на цьому місці повноцінного підземного музею. У 2019 році територію офіційно визнали пам’яткою археології та історії національного значення, а у 2022 році Верховний Суд України остаточно заборонив будівництво торговельного центру. Водночас юридичний статус ділянки залишається складним, адже вона формально перебуває в межах старого інвестиційного проєкту, що створює додаткові бар’єри для реалізації музейної концепції.

Улітку 2025 року ситуація досягла критичної точки. Міська влада обмежила доступ до пам’ятки, пояснюючи це початком реставраційних робіт, однак фінансування для них так і не було виділено. У відповідь на це співзасновниці ініціативи зі створення музею, зокрема Ольга Рутковська та Аннабелла Моріна, оголосили голодування. Протест тривав понад два тижні і завершився госпіталізацією Рутковської у критичному стані, що привернуло значну увагу суспільства до проблеми.

Нинішнє розпорядження Міністерства культури можна розглядати як спробу зрушити ситуацію з мертвої точки. Водночас без вирішення фінансових і юридичних питань навіть термінові протиаварійні заходи можуть виявитися лише тимчасовим рішенням. Питання подальшої долі Поштової площі залишається відкритим і потребує системного підходу з боку держави та міста.

Ситуація навколо цього об’єкта є показовою для України в цілому. Вона демонструє складність балансу між інтересами бізнесу, міської інфраструктури та збереженням культурної спадщини. У випадку Поштової площі цей баланс досі не знайдено, а кожне зволікання лише підвищує ризик втрати унікального історичного шару.