Підземний торговельний центр «Метроград» у центрі Києва можуть повністю переосмислити та перетворити на великий підземний паркінг і укриття. Про це в ефірі Київ FM заявив заступник голови КМДА Kostiantyn Usov. За словами чиновника, торговельний комплекс фактично втратив перспективи як комерційний об’єкт, а більша частина його площ зараз перебуває у занедбаному стані.
«Метроград» є одним із найбільш відомих підземних торговельних центрів столиці. Його відкрили на початку 2000-х у самому центрі Києва — під Бессарабською площею та прилеглими вулицями. Комплекс став символом епохи великих підземних торговельних просторів, які тоді активно з’являлися у великих містах. Однак за останні роки популярність «Метрограду» суттєво знизилася.
За словами Усова, приблизно 60% площ торговельного центру нині фактично не використовуються або перебувають у занедбаному стані. Значна частина магазинів закрита, а потік відвідувачів суттєво скоротився. У КМДА вважають, що формат підземного торговельного центру більше не відповідає сучасним звичкам мешканців міста.
Представник міської влади заявив, що у 2026 році кияни не хочуть спускатися під землю ані для шопінгу, ані для переходу вулиць. За його словами, після початку повномасштабної війни підземні простори асоціюються передусім із укриттями, а не з торговельними зонами чи місцями для дозвілля.
У КМДА також повідомили, що близько 75% «Метрограду» належать російським власникам. Саме це, за словами міської влади, стало однією з причин пошуку нового юридичного механізму для зміни статусу об’єкта та його майбутнього використання.
Місто наразі розглядає кілька можливих сценаріїв. Серед них — суспільний викуп, націоналізація або передача майна у власність територіальної громади Києва. Після цього простір можуть адаптувати під підземний паркінг та укриття. Реалізацію проєкту міська влада допускає як самостійно, так і у співпраці з приватними інвесторами.
Ідея перетворення «Метрограду» на паркінг обговорюється в Києві вже не перший рік. Урбаністи та транспортні експерти неодноразово наголошували, що центральна частина столиці критично потребує додаткових підземних парковок. Через нестачу місць автомобілі часто залишають на тротуарах, у вузьких провулках та біля пішохідних зон, що створює постійні затори та проблеми для міської мобільності.
Особливо гостро ця проблема відчувається у районі Бессарабки, Хрещатика та Печерська. Центральні вулиці Києва мають щільну забудову, а кількість автомобілів у місті за останні десятиліття суттєво зросла. Саме тому частина фахівців давно пропонувала використовувати великі підземні простори «Метрограду» для транспортної інфраструктури.
Водночас тепер до транспортної функції додається ще й безпекова. Після початку повномасштабної війни тема укриттів стала одним із ключових викликів для українських міст. У Києві дедалі частіше обговорюють переобладнання підземних просторів під багатофункціональні укриття, які могли б одночасно використовуватися і в мирний час, і під час повітряних тривог.
За словами Усова, перед початком будь-яких робіт місто планує замовити окреме архітектурне та технічне дослідження. Експерти мають оцінити, чи дозволяє конструкція комплексу облаштувати заїзди та виїзди для автомобілів, системи вентиляції, димовідведення та інші інженерні рішення, необхідні для сучасного підземного паркінгу та укриття.
Фахівці також мають перевірити стан самих конструкцій «Метрограду», адже частина комплексу була збудована понад два десятиліття тому. Для адаптації простору можуть знадобитися масштабні реконструкції, оновлення комунікацій та посилення безпекових систем.
Якщо технічні висновки будуть позитивними, місто планує ініціювати питання перед державою щодо вилучення активу у російських власників. У КМДА наголошують, що під час війни питання контролю над подібними об’єктами в центрі столиці має не лише економічне, а й стратегічне значення.
Тема російських активів в Україні останніми роками залишається однією з ключових у державній політиці. Після початку повномасштабного вторгнення українська влада почала активно працювати над арештом, націоналізацією або передачею у державну власність активів, пов’язаних із громадянами РФ чи російським бізнесом.
У випадку «Метрограду» ситуація додатково ускладнюється тим, що йдеться про великий об’єкт у самому центрі столиці з багатьма власниками та складною юридичною структурою. Саме тому реалізація проєкту може зайняти тривалий час навіть у разі політичної підтримки ідеї.
Урбаністи зазначають, що трансформація «Метрограду» може стати символом зміни самого підходу до міського простору в Києві. Якщо у 2000-х великі підземні торговельні центри вважалися ознакою модернізації міста, то після війни пріоритети поступово змінюються у бік безпеки, мобільності та функціональності.
Водночас експерти наголошують, що успіх подібного проєкту залежатиме не лише від політичних рішень, а й від якості архітектурного планування. Перетворення величезного підземного комплексу на сучасний багатофункціональний простір вимагатиме складних інженерних рішень і значних інвестицій.
Попередні петиції щодо перетворення «Метрограду» на паркінг не набирали достатньої кількості голосів, однак після початку війни та зміни підходів до міської інфраструктури дискусія навколо майбутнього комплексу отримала новий імпульс.
