Для реставрації костелу святого Миколая в Києві безплатно нададуть будівельні риштування та необхідне обладнання вартістю близько мільйона євро. Це має стати одним із ключових практичних кроків для початку протиаварійних робіт у храмі, який постраждав унаслідок російської ракетної атаки й уже тривалий час потребує комплексного відновлення. Про домовленість повідомили в римсько-католицькій парафії святого Миколая, яка нині отримала право користування будівлею.
Парафія підписала угоду з польською компанією Polimex Mostostal SA. За цією домовленістю риштування передадуть у безстрокове користування до завершення реставрації храму. Польська сторона бере на себе виготовлення, доставку та встановлення конструкцій. Для української сторони залишаються питання оформлення всіх необхідних дозволів, без яких монтаж і використання риштувань неможливі. Після завершення цих процедур у будівлі зможуть розпочати першочергові протиаварійні роботи, необхідні для збереження костелу від подальшого руйнування.
Ця допомога є важливою не лише через її фінансовий масштаб, а й через практичне значення для самого процесу реставрації. Риштування — це базова умова для доступу до фасадів, веж, пошкоджених елементів, вітражів і конструкцій, які потребують огляду, укріплення або заміни. Без такого обладнання неможливо повноцінно виконувати складні роботи на висоті, особливо коли йдеться про пам’ятку архітектури з неоготичними формами, декоративними деталями та чутливою історичною тканиною. Саме тому передача риштувань може фактично відкрити шлях до активної фази відновлення.
Водночас навколо костелу формується ширша міжнародна ініціатива. PZU SA та Polimex Mostostal SA підписали лист про наміри щодо створення ініціативної групи «Рятувальна коаліція для костелу святого Миколая в Києві». Її метою має стати залучення міжнародних партнерів до подальшої реставрації храму. Для України така підтримка є особливо важливою, адже під час війни держава змушена одночасно фінансувати оборону, відновлення критичної інфраструктури, соціальні потреби та збереження культурної спадщини, яка також стала мішенню російської агресії.
Костел святого Миколая — одна з найвідоміших архітектурних пам’яток Києва. Це один із двох римо-католицьких костелів столиці, а його офіційна назва — Будинок органної музики. Будівлю звели в стилі неоготики за проєктом архітектора Владислава Городецького. Завдяки високим вежам, стрімким вертикалям, декоративним елементам і виразному силуету костел давно став однією з візуальних домінант центральної частини міста. Його значення виходить за межі релігійної функції: це пам’ятка культури, частина історії Києва та важливий символ присутності різних традицій у міському просторі.
У грудні 2024 року костел зазнав пошкоджень унаслідок ракетної атаки. Через падіння уламків ракети навколо будівлі у вежах повилітали шибки, посипалася частина вітражів, а стіни були посічені уламками. Для історичної споруди такі пошкодження є особливо небезпечними, адже навіть на перший погляд локальні руйнування можуть спричинити глибші проблеми: потрапляння вологи, промерзання, руйнування декоративних елементів, ослаблення окремих конструкцій і подальше погіршення стану фасадів. Саме тому протиаварійні роботи мають бути проведені якомога швидше.
Пошкоджені вітражі планують відновити за автентичними кресленнями та записами в паспорті реставрації об’єкта. Це важливий момент, адже реставрація пам’ятки не може зводитися лише до заміни розбитих елементів новими. Йдеться про відтворення історичного вигляду, збереження пропорцій, матеріалів, кольорів і художнього задуму. Для костелу святого Миколая вітражі є не просто декоративним елементом, а частиною загальної архітектурної мови споруди. Їхнє відновлення має повернути храму не лише захист від холоду й опадів, а й цілісність внутрішнього простору.
Після обстрілу стан будівлі залишався складним. Через місяць після атаки всередині храму ще лежали уламки скла й вітражів, стіни були пошкоджені, а в приміщенні стояв мороз. Це показувало, наскільки вразливою стала будівля після руйнувань. Для храму, який має не лише архітектурне, а й культурне та релігійне значення, затягування з відновленням створювало ризик подальших втрат. У таких умовах риштування й обладнання від польських партнерів стають не формальною допомогою, а інструментом, без якого неможливо перейти від обговорень до реальних робіт.
Окремим важливим етапом стала юридична історія навколо користування костелом. У липні 2025 року Верховний суд остаточно зобов’язав Міністерство культури передати костел святого Миколая римсько-католицькій парафії. У січні 2026 року Мінкульт передав храм парафії на 50 років. Водночас будівля залишилася у державній власності й на балансі Національного будинку органної та камерної музики України. Такий формат означає, що парафія отримала право користування спорудою, але сам об’єкт і надалі залишається частиною державної культурної інфраструктури.
Цей статус важливий для подальшої реставрації, адже костел має одночасно кілька вимірів: сакральний, культурний, історичний і державний. Для римсько-католицької громади це храм, пов’язаний із релігійним життям і правом на богослужіння. Для міста — пам’ятка архітектури та частина київського ландшафту. Для держави — об’єкт культурної спадщини, який потребує збереження й належного управління. Саме тому відновлення костелу не може бути лише внутрішньою справою парафії або окремого міністерства. Воно потребує координації між громадою, державними структурами, реставраторами, міжнародними партнерами й меценатами.
Допомога польських компаній також має символічний вимір. Під час повномасштабної війни Україна отримує підтримку не лише у військовій, енергетичній чи гуманітарній сферах. Збереження культурної спадщини також стало частиною міжнародної солідарності. Російські атаки руйнують не тільки житлові будинки, енергетичні об’єкти чи підприємства, а й музеї, храми, історичні будівлі, бібліотеки та пам’ятки. Відновлення таких об’єктів показує, що українські міста мають майбутнє, а культурна спадщина не буде залишена сам на сам із наслідками війни.
Для Києва реставрація костелу святого Миколая має особливе значення. Місто вже втратило або частково втратило багато історичних об’єктів через недбалість, пожежі, забудову, аварійний стан і війну. Костел святого Миколая залишається однією з тих споруд, навколо яких суспільна увага є дуже високою. Будь-яке зволікання з його відновленням сприймається болісно, адже йдеться про пам’ятку, яка давно стала частиною міської ідентичності. Передача риштувань і створення міжнародної ініціативи можуть змінити ситуацію, якщо за ними швидко підуть дозволи, технічні рішення та реальні роботи.
Найближчим практичним завданням стане оформлення дозвільної документації. Саме від цього залежить, коли риштування зможуть встановити й коли реставратори отримають доступ до пошкоджених ділянок. Після цього першочерговими мають стати протиаварійні заходи: укріплення небезпечних елементів, захист відкритих частин від опадів, підготовка до відновлення вітражів і фасадів. Повна реставрація буде значно тривалішим процесом, але без першого етапу неможливо гарантувати збереження будівлі в її нинішньому стані.
Історія костелу святого Миколая сьогодні є прикладом того, як культурна спадщина опиняється на перетині війни, державної політики, релігійних прав і міжнародної допомоги. Будівля пережила складну історію, зміни функцій, пожежі, суперечки щодо передачі та воєнні пошкодження. Тепер вона отримує шанс на системне відновлення. Безплатні риштування вартістю близько мільйона євро не розв’язують усіх проблем, але дають необхідну основу для початку робіт. Якщо ініціатива «Рятувальна коаліція» зможе залучити додаткових партнерів, реставрація костелу може стати одним із помітних прикладів міжнародної участі у відновленні української культурної спадщини під час війни.
