Михайло Федоров, якого в середині липня звільнили з посади міністра оборони України, заявив, що досі розраховує повернутися до керівництва відомством. Під час стріму із Сергієм Стерненком він дав зрозуміти, що не вважає історію зі своїм звільненням завершеною, оскільки остаточного політичного рішення ще немає.
Федоров переконаний, що зберігає шанс знову очолити Міністерство оборони, поки влада не сказала йому остаточного «ні».
За словами ексміністра, він не має морального права відійти від оборонної тематики та зайнятися іншою роботою, поки частина суспільства пов’язує з ним продовження реформ. Він наголосив, що українці виходять на протести, обговорюють його можливе повернення та вірять у продовження змін у секторі оборони.
Федоров підкреслив, що нинішня ситуація в Міністерстві оборони не може тривати довго. Відомством керує виконувач обов’язків, який може брати участь у засіданнях Кабінету Міністрів, але не має права голосувати за урядові рішення.
«В України, яка воює, повинен бути повноцінний міністр оборони», — заявив Федоров.
На його думку, керівник оборонного відомства повинен мати всі необхідні повноваження для переговорів із союзниками, ухвалення рішень, управління закупівлями та реалізації військової політики. Тимчасовий статус може бути допустимим лише протягом короткого періоду.
Орієнтовною датою, до якої кадрове питання має бути вирішене, Федоров назвав 18 серпня. Саме тоді Верховна Рада повинна повернутися до роботи після перерви та визначитися з кандидатурою нового міністра оборони.
Федоров фактично поставив парламенту політичний дедлайн — 18 серпня.
Він вважає, що затягування з призначенням створює управлінську невизначеність у сфері, від якої безпосередньо залежить обороноздатність країни. Україна щодня потребує рішень щодо постачання озброєння, мобілізації, протиповітряної оборони, виробництва дронів і далекобійних засобів.
Окремо Федоров прокоментував протести, які почалися після його звільнення. За його словами, активність громадян стала доказом того, що Росії не вдалося знищити українську демократію.
Він зазначив, що люди продовжують вимагати реформ, контролювати дії влади та публічно висловлювати незгоду, попри війну, ракетні удари й постійні проблеми.
«Росіянам не вдалося взяти в полон нашу демократію», — сказав ексміністр.
Федоров пояснив, що навмисно не виходить до протестувальників. На його думку, така поява могла б перетворити громадську акцію на персональну політичну кампанію та створити враження, що він використовує людей заради повернення на посаду.
Він наголосив, що частина учасників протестів виступає не особисто за нього, а за збереження реформ, прозорості та змін у Міністерстві оборони. Саме тому Федоров намагається дистанціюватися від вуличних акцій.
Водночас він прямо визнав, що бореться за повернення повноважень, які дозволили б продовжити розпочаті зміни.
За словами Федорова, найближчим часом стане зрозуміло, чи отримає він можливість знову керувати оборонним відомством.
Під час стріму ексміністр також порушив тему інформаційних атак. Він заявив, що кампанія з дискредитації почалася майже одразу після його призначення на посаду міністра оборони.
Федоров розкритикував практику, за якої в анонімних Telegram-каналах можна замовити масштабну негативну кампанію проти будь-якого посадовця, військового, активіста чи політика.
За його словами, джерелом таких атак можуть бути як російські спецслужби, так і люди, зацікавлені у збереженні корупційних схем у секторі оборони.
Федоров припустив, що медійну кампанію проти нього могли фінансувати гроші, викрадені на оборонних закупівлях.
Він також поставив питання, чи можуть великі анонімні медіаресурси системно атакувати впливових людей без політичного або фінансового прикриття. Ексміністр заявив, що вже проводить роботу для встановлення причетних до таких кампаній.
На його думку, людей, які організовують замовну дискредитацію, потрібно притягувати до відповідальності. Інакше Україна ризикує наблизитися до російської моделі, де репутацію людини можна знищити контрольованою інформаційною атакою.
Важливою частиною розмови стала ситуація з протиповітряною обороною. Федоров заявив, що Росія останнім часом може виробляти та запускати більше ракет, ніж Україна отримує боєприпасів для ППО від партнерів.
За його словами, Росія іноді запускає за тиждень більше ракет, ніж Україна отримує за місяць або навіть кілька місяців.
Федоров зазначив, що навіть американська промисловість не завжди встигає виробляти необхідну кількість ракет для систем протиповітряної оборони. Додатковим джерелом можуть бути запаси європейських країн, однак вони часто є дуже обмеженими.
За його словами, деякі члени НАТО та Європейського Союзу можуть мати на складах лише п’ять або десять відповідних ракет. Запас у понад 50 одиниць уже вважається значним.
Це означає, що Україна не може покладатися лише на західні поставки та повинна активніше розвивати власні засоби перехоплення, розвідки та ураження російських пускових установок.
Федоров заявив, що російські військові повинні розуміти наслідки підготовки балістичних ракет до запуску.
«Підійти до пускової балістики й привести її в дію — це має бути 90% гарантована смерть», — заявив він.
Таке формулювання свідчить про ставку на швидке виявлення російських пускових систем і їхнє знищення ще до удару. Для цього Україні потрібні супутникова розвідка, далекобійні дрони, ракети та автоматизований обмін даними між підрозділами.
Під час стріму Федоров також повідомив, що українська сторона продовжує комунікацію з американським підприємцем Ілоном Маском. За його словами, остання розмова відбулася за кілька днів до ефіру.
Деталі переговорів він не розкрив. Імовірно, комунікація може стосуватися супутникового зв’язку Starlink та інших технологій, які використовуються українськими військовими й цивільною інфраструктурою.
Федоров підтвердив, що контакт з Ілоном Маском зберігається навіть після його звільнення.
Ексміністр також розповів, що передав своєму наступнику напрацьований план ведення війни. За його словами, перше, що він зробив після кадрових змін, — показав цей документ Хмарі.
Федоров висловив сподівання, що запропоновані підходи продовжать реалізовувати незалежно від того, чи повернеться він до Міністерства оборони.
Окремо він повідомив про значну кількість розмов із президентом Володимиром Зеленським протягом останнього часу. Водночас зміст цих контактів ексміністр не деталізував.
Однією з найгостріших тем стала мобілізація. Федоров заявив, що чинна система не може вважатися ефективною, якщо держава постійно шукає нових людей, водночас маючи величезну кількість військовослужбовців у самовільному залишенні частини.
За оцінкою Федорова, кількість людей у СЗЧ перевищує 200 тисяч.
Він вважає, що розв’язання цієї проблеми має бути одним із перших етапів реформи мобілізації. Потрібно зрозуміти причини залишення частин, створити механізми повернення військових і змінити умови служби.
Другим викликом ексміністр назвав масовий розшук військовозобов’язаних. За його словами, державна машина витрачає величезні ресурси на пошук і мобілізацію людей, не пропонуючи їм зрозумілої та прогнозованої моделі служби.
Федоров пропонує відмовитися від ситуації, коли мільйони громадян формально перебувають у розшуку або постійно очікують примусової мобілізації.
Його модель передбачає чітко визначену кількість людей, які заздалегідь знатимуть, що підлягають мобілізації.
Для таких громадян держава повинна створити умови для навчання, вибору підрозділу, проходження підготовки та прогнозованої служби. Інші люди в цей час мають спокійно працювати, сплачувати податки та підтримувати економіку.
На думку Федорова, це дозволить зменшити страх, соціальну напругу та кількість людей, які уникають державних органів.
Він також наголосив, що мобілізована людина повинна розуміти, куди вона потрапить, як її навчатимуть, яку спеціальність вона отримає та які завдання виконуватиме.
Федоров фактично пропонує перейти від хаотичної мобілізації до керованого й прогнозованого набору.
Окрему увагу ексміністр приділив оборонним закупівлям. Він закликав суспільство й журналістів стежити за тим, чи продовжуватиме держава проводити тендери на далекобійні засоби ураження.
Йдеться про системи, які можуть уражати російські військові об’єкти далеко за лінією фронту, включно зі складами, аеродромами та пусковими установками.
Федоров також звернув увагу на закупівлю 155-міліметрових артилерійських снарядів. За його словами, у цій сфері вже спостерігаються певні негативні зміни.
Ексміністр попередив, що частина започаткованих оборонних закупівель може бути переглянута або зупинена після його звільнення.
Водночас він не навів конкретних прикладів і не назвав посадовців, відповідальних за можливі зміни. Це залишає питання щодо подальшої долі реформ відкритим.
Заяви Федорова показують, що після звільнення він не відійшов від оборонної політики. Він продовжує публічно говорити про ППО, мобілізацію, закупівлі, далекобійні удари та технологічну війну.
Його можливе повернення залежатиме від президента, Кабінету Міністрів і голосування Верховної Ради. Сам Федоров вважає, що остаточна відповідь має з’явитися після 18 серпня.
До цієї дати Україна фактично залишається без міністра оборони з повним обсягом повноважень.
Незалежно від персоналій, ситуація демонструє серйозну проблему державного управління. Під час повномасштабної війни оборонне відомство не повинно тривалий час працювати під тимчасовим керівництвом.
Федоров намагається представити можливе повернення не як персональну амбіцію, а як боротьбу за продовження реформ. Чи переконає ця позиція президента, парламент і частину політичного керівництва, стане зрозуміло найближчими тижнями.
