Україна розраховує на посилення військової підтримки з боку Швеції та Норвегії, насамперед у сферах безпілотних систем, протиповітряної оборони та боротьби з російськими ракетами. Євгеній Хмара провів переговори з міністром оборони Швеції Полом Йонсоном та міністром оборони Норвегії Торе Сандвіком, під час яких передав партнерам актуальні потреби українських бойових підрозділів. Окрему увагу сторони приділили розвитку авіаційних спроможностей, спільним оборонним проєктам та європейській системі протидії балістичним загрозам.
Під час розмов Хмара розповів партнерам про висновки після поїздки до українських військових підрозділів. За його словами, запити з фронту вже сформовані, а однією з найбільш нагальних потреб залишаються безпілотні системи. Україна очікує від союзників оперативної допомоги у фінансуванні розвідувальних дронів та безпілотників класу middle strike, які можуть працювати на більшій відстані та завдавати ударів по важливих цілях противника.
Потреба у таких засобах безпосередньо пов’язана зі змінами характеру сучасної війни. Дрони використовуються для розвідки, коригування артилерії, ударів по техніці, логістиці та позиціях противника. При цьому їх витрати на фронті залишаються надзвичайно високими, а технологічне протистояння між Україною та Росією постійно змушує обидві сторони вдосконалювати безпілотні платформи та системи радіоелектронної боротьби.
Другим ключовим напрямом переговорів стала протиповітряна оборона. Україна наголосила на необхідності додаткових ракет-перехоплювачів для боротьби з балістичними та крилатими ракетами, а також новими реактивними модифікаціями ударних безпілотників типу «шахед». Йдеться не лише про класичні засоби ППО, а й про технології та рішення, які дозволять дешевше й ефективніше протидіяти масованим повітряним атакам.
Окремо Хмара порушив питання так званих асиметричних засобів протидії. В умовах, коли Росія намагається перевантажувати українську ППО великою кількістю одночасних цілей, використання дорогих зенітних ракет проти кожного безпілотника є економічно складним. Саме тому Україна прагне розширювати спектр дешевших систем перехоплення, мобільних засобів ураження, безпілотників-перехоплювачів та інших технологічних рішень.
Переговори стосувалися не лише термінових поставок. Українська сторона також просуває довгостроковий європейський антибалістичний проєкт FREYJA. Хмара заявив, що Київ розраховує на подальшу підтримку Швеції та Норвегії у розвитку цієї ініціативи. Йдеться про створення спроможностей, які мають посилити захист не лише України, а й ширшого європейського простору від балістичних загроз.
У переговорах зі шведським міністром оборони окремо обговорили найближчі кроки до кінця літа та подальше посилення української авіації. Українська сторона подякувала Стокгольму за участь у Коаліції радіоелектронної боротьби, допомогу у сфері авіації та підтримку напрямку, пов’язаного з винищувачами Gripen. Швеція залишається одним із партнерів, на яких Україна розраховує у розвитку сучасних авіаційних можливостей.
З Норвегією акцент зробили на іншому сегменті — спільних проєктах оборонної промисловості та посиленні ППО через різні механізми міжнародної допомоги. Норвегія вже належить до найбільших партнерів України за обсягами підтримки та бере участь у фінансуванні озброєнь, боєприпасів і розвитку оборонного виробництва.
Київ дедалі частіше наголошує, що міжнародне партнерство має переходити від моделі разових поставок до спільного виробництва та довгострокових інвестицій в оборонний сектор. Україна пропонує союзникам не лише фінансувати закупівлі, а й використовувати український бойовий досвід для створення нових технологій і систем озброєння. Багато українських рішень уже проходять перевірку в умовах війни високої інтенсивності, якої більшість європейських армій не мала десятиліттями.
Хмара наголосив партнерам, що Україна зацікавлена у взаємовигідній моделі співпраці. Фактично Київ пропонує обмін: європейські країни надають фінансування, виробничі потужності та технології, а Україна — бойовий досвід, практичні напрацювання та можливість швидко перевіряти нові рішення в реальних умовах.
На тлі постійних російських атак головними запитами залишаються дрони, ракети-перехоплювачі, авіація та розвиток протиракетної оборони. Переговори зі Швецією та Норвегією показують, що Україна намагається одночасно закрити критичні потреби фронту сьогодні й створити технологічну основу для майбутньої системи європейської безпеки.
