Тимчасовий виконувач обов’язків міністра оборони України Євгеній Хмара після масштабної української операції в Новоросійську заявив про намір і надалі системно бити по ключових елементах російської військової інфраструктури. За його словами, завдання Сил оборони — поступово «вимкнути російську військову машину», знищуючи флот, логістику, паливно-енергетичний комплекс та підприємства, які забезпечують війну проти України.
Хмара назвав операцію в Новоросійську унікальною через одночасне використання різних засобів ураження. Комбінований удар наносився ракетами, реактивними дронами та морськими безпілотниками, які діяли синхронно проти російських військових об’єктів. Саме поєднання кількох типів озброєння, за оцінкою української сторони, стало одним із ключових факторів результативності операції.
У ніч на 12 серпня Україна атакувала російську військово-морську базу в Новоросійську. Для ударів використовувалися, зокрема, ракети «Нептун» та далекобійні дрони «Паляниця». Згодом стало відомо, що внаслідок операції пошкоджень різного ступеня зазнали чотири російські військові кораблі. Для Росії база в Новоросійську має особливе значення, адже після численних українських атак на об’єкти Чорноморського флоту в окупованому Криму саме цей район став одним із ключових місць базування російських морських сил.
За словами Хмари, російська система оборони не змогла ефективно протидіяти одночасній роботі різних українських засобів ураження. Він наголосив, що результат став можливим завдяки координації між різними складовими Сил оборони та українськими виробниками озброєння. Фактично Київ демонструє перехід від окремих далеких ударів до складних комбінованих операцій, у яких різні типи зброї використовуються в одному часовому та оперативному контурі.
Одним із головних напрямків подальшої роботи Хмара назвав посилення так званого deep strike — ударів на значну глибину російської території. Йдеться про системне ураження об’єктів, без яких Росії складніше вести війну: військових баз, логістичних вузлів, складів, промислових підприємств, нафтопереробних потужностей, портів та інших елементів військово-економічної інфраструктури.
Хмара заявив, що Україна планує нарощувати цей тиск разом із Головнокомандувачем ЗСУ Михайлом Драпатим, Генеральним штабом, Силами безпілотних систем, СБУ, іншими складовими Сил оборони та українським оборонно-промисловим комплексом. Таким чином, далекобійні удари розглядаються вже не як окремі операції, а як один із ключових стратегічних інструментів війни.
Особливе значення має удар саме по Новоросійську. Росія протягом тривалого часу намагалася відвести частину флоту подалі від окупованого Криму, розраховуючи зменшити його вразливість для українських атак. Однак розвиток українських ракет, далекобійних дронів та морських безпілотників поступово збільшує дистанцію, на якій російські військові об’єкти залишаються досяжними. Новоросійськ більше не може розглядатися як безпечний тил для Чорноморського флоту.
Українська стратегія далекобійних ударів також спрямована на підвищення вартості війни для Росії. Знищення або пошкодження кораблів, складів, нафтобаз чи логістичних об’єктів змушує російське командування витрачати ресурси на ремонт, перебазування, додаткову протиповітряну оборону та охорону об’єктів у глибокому тилу. Водночас кожна така операція ускладнює використання військової інфраструктури для подальших атак по Україні.
Заява Хмари фактично окреслює довгострокову мету українських deep strike — не просто завдавати Росії окремих втрат, а поступово руйнувати систему, яка забезпечує ведення війни. Саме тому серед цілей називаються не лише військові частини чи кораблі, а й логістика, енергетика та підприємства, безпосередньо залучені до російського військового виробництва.
Операція в Новоросійську стала демонстрацією того, наскільки змінився український арсенал за роки повномасштабної війни. Якщо на початку вторгнення Україна значною мірою залежала від західного далекобійного озброєння, то тепер дедалі більшу роль відіграють власні ракети, ударні безпілотники та морські дрони. Їхнє комбіноване застосування дозволяє створювати для російської ППО та флоту значно складніші сценарії, ніж атака одним типом зброї.
Після удару по Новоросійську українське військове керівництво дає зрозуміти, що подібні операції не будуть одиничними. Сили оборони планують збільшувати дальність, масштаб та складність ударів, перетворюючи російський тил на дедалі менш безпечне середовище для військової інфраструктури. Фраза про намір «вимкнути російську військову машину» у цьому контексті означає ставку на системне виснаження її флоту, логістики, енергетики та оборонної промисловості.
