Директор Національного антикорупційного бюро Семен Кривонос та керівник Спеціалізованої антикорупційної прокуратури Олександр Клименко провели брифінг, під час якого зробили низку резонансних заяв про ситуацію навколо антикорупційних органів, оборонної сфери та гучних кримінальних проваджень. Найгострішою стала заява Кривоноса про незаконні дії з боку СБУ, включно зі стеженням та прослуховуванням співробітників НАБУ.
За словами директора бюро, НАБУ фіксує значний інтерес Служби безпеки України до роботи детективів. Кривонос заявив, що йдеться не про звичайну міжвідомчу взаємодію, а про дії, які він вважає незаконними. Зокрема, керівник НАБУ стверджує, що детективів прослуховують, а за окремими співробітниками ведеться спостереження під час виконання службових завдань. Кривонос поставив питання, навіщо СБУ витрачає значні ресурси на з’ясування того, що саме робить НАБУ та коли детективи планують проводити слідчі дії.
Один із таких епізодів, за його словами, стався приблизно два тижні тому. Директор НАБУ розповів, що за співробітником бюро вели стеження безпосередньо під час роботи. Він відкинув формулювання про «конфлікт» між двома структурами та назвав ситуацію безглуздими і незаконними діями з боку СБУ. Фактично керівник одного правоохоронного органу публічно заявив про можливе втручання іншої спецслужби в оперативну діяльність НАБУ.
Окремий блок брифінгу стосувався корупційних ризиків у сфері оборони. Кривонос повідомив, що Міністерство оборони вперше у 2026 році звернулося до НАБУ із запитом щодо напрямів, де можуть виникати або посилюватися корупційні ризики. За його словами, бюро має власні напрацювання та розуміння проблемних ділянок у системі оборонних закупівель і пов’язаних процесах.
Під час брифінгу журналісти також порушили тему так званих «плівок Міндіча». На запитання про особу, яку в публічному просторі називають «Вовою з плівок Міндіча», Олександр Клименко заявив, що САП не публікувала відповідні записи, а отже не може відповідати за інтерпретації матеріалів, які поширювалися поза офіційними каналами прокуратури.
Ще одним питанням стала справа «Мідас», у контексті якої звучить назва державної компанії «Енергоатом». Семен Кривонос повідомив, що станом на зараз «Енергоатом» не має статусу потерпілої особи у цьому кримінальному провадженні. Така заява є важливою для юридичного розуміння справи, оскільки статус потерпілої сторони передбачає окремий обсяг процесуальних прав і визначає роль компанії у слідстві.
Керівники антикорупційних органів також прокоментували підозру колишній посолці України в США Стефанішиній. Журналісти поцікавилися, чому відповідне процесуальне рішення було ухвалене вже після її відставки. Клименко пояснив, що САП повідомляє про підозру тоді, коли слідство збирає достатній обсяг необхідної інформації, а не виходячи з політичного статусу чи посади конкретної особи. За його словами, детективи передали відповідні матеріали до САП, після чого підозру вручили в день її підписання.
Брифінг Кривоноса та Клименка відбувся на тлі загостреної уваги до незалежності антикорупційної інфраструктури України. Заяви про стеження, прослуховування та спроби контролювати майбутні обшуки створюють значно серйознішу проблему, ніж звичайна конкуренція між правоохоронними органами. Якщо такі факти отримають належне підтвердження, йтиметься вже про ризик втручання в роботу слідчих та можливе створення перешкод для розслідування корупційних справ.
Водночас самі керівники НАБУ і САП на брифінгу намагалися розділяти політичні оцінки та процесуальні факти. Вони наголошували, що рішення щодо підозр, статусів учасників справ і слідчих дій мають ухвалюватися на підставі зібраних доказів. Проте саме публічне звинувачення СБУ з боку директора НАБУ стало центральною заявою брифінгу та може мати подальші політичні й правоохоронні наслідки.
