Україна припинила інтенсивні удари безпілотниками по частині нафтових танкерів та інфраструктури поблизу російського Новоросійська після звернення з боку Сполучених Штатів. За даними Financial Times, відповідне прохання віцепрезидент США Джей Ді Венс висловив президенту Володимиру Зеленському під час телефонної розмови 31 липня. Вашингтон побоювався, що атаки можуть вплинути на світовий нафтовий ринок, зачепити неросійські вантажі та створити проблеми для американського бізнесу.
Йдеться насамперед про термінал Каспійського трубопровідного консорціуму в Новоросійську. Через нього транспортується значна частина нафти казахстанського походження, яка трубопроводом надходить до чорноморського узбережжя, а звідти танкерами відправляється на зовнішні ринки. Позиція Вашингтона полягає в тому, що КТК є важливим маршрутом постачання неросійських енергоносіїв до Європи та фактично виступає альтернативою російській нафті.
За інформацією співрозмовників видання, після розмови Зеленського з Венсом Україна не здійснювала атак по танкерах поблизу терміналу КТК. Київ також погодився утримуватися від ударів по самій інфраструктурі консорціуму та по неросійських суднах, які використовують цей маршрут. Водночас домовленість не поширюється на судна, що перебувають під українськими санкціями, перевозять російську нафту або інші вантажі російського походження.
Український високопосадовець заявив, що Київ уважно враховує позицію американських партнерів і після звернення Вашингтона запровадив відповідні механізми. За його словами, питання Каспійського трубопровідного консорціуму неодноразово обговорювалося під час контактів України з урядами США та Казахстану. Це свідчить про те, що обмеження ударів стало не відмовою України від кампанії проти російської нафтової логістики загалом, а точковим коригуванням переліку цілей.
В адміністрації США також підтвердили, що закликали Україну не атакувати неросійські судна в Чорному морі та інфраструктуру КТК. Американська сторона розглядає цей трубопровід як критично важливий маршрут для казахстанської нафти, особливо з огляду на прагнення Європи зменшувати залежність від російських енергоносіїв. Для Вашингтона принциповою стала різниця між ударами по російських нафтових активах і потенційним пошкодженням інфраструктури, через яку транспортується сировина третіх країн.
Водночас рішення Києва може бути пов’язане не лише з енергетичною дипломатією. За даними джерела, обізнаного з українською позицією, Україна погодилася на прохання адміністрації Дональда Трампа на тлі переговорів про посилення протиповітряної оборони. Київ прагне отримати американську ліцензію на виробництво ракет-перехоплювачів для систем Patriot, а також розраховує закупити кілька сотень таких ракет до зими.
Для України це питання має стратегічне значення. Росія традиційно посилює атаки на енергетичну та критичну інфраструктуру в холодний період, тому запас ракет до систем Patriot безпосередньо впливає на здатність захищати великі міста, електростанції та інші важливі об’єкти. Якщо інформація про зв’язок між обмеженням ударів і переговорами щодо Patriot відповідає дійсності, Київ фактично пішов на тактичний компроміс заради посилення власної ППО.
Раніше про домовленість України не атакувати окремі неросійські нафтові танкери та частину чорноморської інфраструктури повідомляло й агентство Bloomberg. Водночас сама американська адміністрація не виступає проти будь-яких українських ударів по російській нафтовій галузі. На початку липня Дональд Трамп публічно коментував атаки України на російські нафтопереробні заводи, назвавши такі дії ескалацією, яка водночас може наближати завершення війни.
Таким чином, Вашингтон намагається провести чітку межу: тиск на російський нафтовий сектор залишається окремим питанням, але удари, здатні зачепити постачання казахстанської нафти або неросійські судна, США вважають небажаними. Для Києва ж ситуація демонструє складний баланс між військовим тиском на Росію та необхідністю зберігати підтримку головного партнера у сфері протиповітряної оборони.
