Відносини України та Польщі переживають один із найскладніших періодів за останні роки, а ставлення частини польського суспільства до українців поступово погіршується. Посол України в Польщі Василь Боднар заявив, що значну відповідальність за зростання напруги несуть окремі польські політичні сили, які використовують тему України та українських біженців для мобілізації виборців. За його словами, напередодні наступних парламентських виборів подібних заяв може стати ще більше, оскільки Україна залишається однією з найзручніших тем для внутрішньополітичної боротьби у Польщі. Водночас дипломат наголошує: попри гучні конфлікти та резонансні інциденти, Польща залишається безпечною країною для українців і одним із найважливіших партнерів Києва.
Сьогодні у Польщі офіційно перебувають близько 986 тисяч українців зі статусом воєнних біженців, а загальна кількість зареєстрованих громадян України перевищує 1,5 мільйона. Ще сотні тисяч людей приїжджають на сезонні роботи. При цьому поширений у політичних дискусіях образ українців як великого фінансового тягаря для Польщі, за словами Боднара, не відповідає реальній картині. Понад 86% українських біженців працюють, самостійно себе забезпечують, сплачують податки, соціальні внески та медичне страхування. Безпосередньої державної підтримки потребує лише відносно невелика група соціально незахищених людей.
Однак суспільні настрої змінюються. Якщо після початку повномасштабного вторгнення польське суспільство масово допомагало українцям, приймало їх у власних домівках та підтримувало Україну, то через кілька років війни рівень підтримки поступово знизився. Боднар пов’язує це не лише з природною втомою, а й із політичними кампаніями. Теми скорочення військової допомоги, соціальних виплат українцям, українських чоловіків за кордоном, історичних суперечок та Волинської трагедії регулярно з’являються у внутрішній політиці Польщі. Посол прямо визнав, що частина польських політиків підвищує градус напруги, використовуючи українське питання для отримання голосів.
При цьому дипломат закликав не створювати враження, ніби Польща стала небезпечною для громадян України. Польські правоохоронці, за його словами, активно реагують на випадки насильства та злочини на ґрунті ненависті. У структурі поліції діють спеціальні підрозділи, які займаються такими справами, а винних у фізичних нападах затримують і притягують до відповідальності. Українське посольство своєю чергою рекомендує громадянам фіксувати випадки агресії на відео, оскільки записи можуть стати важливими доказами в суді.
Боднар також відкинув твердження, що масовий приїзд українців суттєво погіршив криміногенну ситуацію у Польщі. У 2025 році громадяни України фігурували приблизно у 17 тисячах правопорушень на тлі близько 800 тисяч зареєстрованих злочинів загалом. До української статистики входять не лише тяжкі злочини, а й порушення правил дорожнього руху, водіння без документів та інші правопорушення. Посол наголошує, що українців у Польщі переважно сприймають як працелюбних і законослухняних людей, а говорити про різке зростання злочинності через їхню присутність немає підстав.
Окремою болючою темою залишаються українські чоловіки мобілізаційного віку. Польські політики вже заявляли, що придатні до військової служби громадяни України повинні захищати свою державу. Однак Боднар наголосив, що правових механізмів для масової висилки українських чоловіків із Польщі немає і найближчим часом їх появи не очікується. Європейське та польське законодавство не передбачає депортацію громадянина лише через його вік або потенційний військовий обов’язок. Водночас особа, яка порушує польські закони, справді може бути депортована.
Не менш гострою залишається історична тема. Сам Боднар у липні став на коліна перед меморіалом жертв Волинської трагедії у Варшаві, назвавши це нормальним християнським жестом пам’яті. Водночас наприкінці червня він повернув Кавалерський хрест ордена «За заслуги» Республіки Польща після рішення польського президента Кароля Навроцького позбавити Володимира Зеленського Ордена Білого Орла. Посол пояснив це необхідністю захистити гідність України та президента і назвав своє рішення свідомим політичним сигналом.
Боднар припустив, що різке загострення українсько-польських відносин навколо історичних питань могло бути не випадковим. За його словами, інформаційна хвиля навколо рішень України, пов’язаних з УПА, виникла на тлі успішних переговорів у сфері оборонної співпраці, підготовки конференцій та євроінтеграційного процесу. Дипломат заявив, що бачить ознаки зрежисованої операції, спрямованої на створення конфлікту між Києвом і Варшавою, хоча прямо називати Росію організатором без доказів відмовився.
Попри політичну кризу, військове співробітництво між державами продовжується. Польща залишається ключовим логістичним маршрутом для України, через який проходить переважна частина постачань для фронту. Понад 26 тисяч українських військових уже пройшли навчання у Польщі, українські фахівці допомагають польській стороні розвивати антидронові системи, а польські військові та спеціальні служби співпрацюють з українськими колегами. Водночас тривають переговори щодо передачі чотирьох винищувачів МіГ-29, які Польща готова віддати Україні, але для їхнього ефективного використання потрібна дорога модернізація.
За словами Боднара, проблема з МіГами полягає не в тому, що Варшава відмовляється їх передавати. Українські спеціалісти оглянули літаки та встановили, що для бойового застосування вони потребують суттєвого оновлення, на яке поки немає необхідного фінансування. Крім того, Україна потребує спеціальної апаратури для обслуговування літаків, однак Польща використовує її для десяти МіГ-29, які залишаються на службі. Дипломат назвав твердження про те, що «поляки не дають МіГи», перекрученням реальної ситуації.
На тлі всіх суперечок Польща залишається критично важливою державою для України. Через неї проходять військові вантажі, мільйони українців перетинають кордон, а близько двох мільйонів громадян України фактично живуть або регулярно працюють у країні. Саме тому, переконаний Боднар, Київ і Варшава не можуть дозволити історичним чи передвиборчим конфліктам зруйнувати стратегічне партнерство. Україна потребує сильної Польщі, а Польща — України, яка стримує Росію і має унікальний досвід сучасної війни.
Водночас попереду можуть бути нові політичні загострення. Сам посол прогнозує, що до парламентських виборів у Польщі українці ще неодноразово почують різкі заяви на свою адресу. Частина з них буде адресована не Києву, а польському виборцю. Саме тому Україні доведеться відрізняти реальні зміни польської політики від передвиборчої риторики. Головним викликом стає не відсутність спільних інтересів, а небезпека того, що внутрішня політична боротьба перетворить Україну на зручного ворога для частини польського електорату.
Матеріал підготовлено на основі інтерв’ю посла України в Польщі Василя Боднара.
