Українські правоохоронці розслідують масштабну схему можливого розкрадання державних коштів у сфері вищої освіти, фігурантами якої є посадові особи Київський університет культури. За інформацією слідства, керівництво закладу могло системно завищувати показники кількості студентів і науково-педагогічного персоналу, подаючи недостовірні дані до Міністерство освіти і науки України. Саме ці показники є ключовими для розрахунку обсягів державного фінансування, що виділяється на підготовку кадрів.
Слідчі встановили, що маніпуляції могли відбуватися не лише через кількісні показники студентів, а й через зміну штатного розпису. Таким чином створювалася ілюзія більшого обсягу освітньої діяльності, ніж було насправді, що дозволяло претендувати на значно більші бюджетні кошти. Окремо перевіряється інформація про можливе включення до звітності студентів приватного закладу, які фактично не мали права навчатися за державні кошти.
У цьому контексті особливої уваги набуває різниця між Київський національний університет культури і мистецтв та Київський університет культури. Перший є державним закладом і фінансується з бюджету, тоді як другий має приватну форму власності і не може отримувати державні кошти за програмами підготовки фахівців. Через схожі назви, спільну історію та публічне позиціонування ці установи часто плутають, що могло створювати додаткові можливості для маніпуляцій і ускладнювати контроль за фінансовими потоками.
Обидва заклади пов’язані з Михайло Поплавський, який тривалий час відігравав ключову роль у їхньому розвитку та управлінні. За даними правоохоронців, у межах розслідування проводяться слідчі дії, які можуть стосуватися і вищого керівництва університету. Зокрема, оприлюднені матеріали свідчать, що обшуки могли відбуватися у приміщеннях, пов’язаних із керівництвом, включно з особами, які мають безпосередній вплив на діяльність закладу.
Загалом у період з 2022 по 2024 рік на забезпечення освітнього процесу університет отримав із державного бюджету понад 760 мільйонів гривень. Слідство вважає, що частина цих коштів могла бути привласнена учасниками схеми. Йдеться про значні фінансові ресурси, які мали спрямовуватися на підготовку студентів, оплату праці викладачів та розвиток матеріально-технічної бази, але, за попередніми даними, могли використовуватися не за призначенням.
27 березня правоохоронні органи провели понад 20 обшуків у приміщеннях університету, а також за місцями проживання та роботи фігурантів справи. Під час слідчих дій було вилучено мобільні телефони, комп’ютерну техніку, жорсткі диски, фінансову документацію та печатки підприємств, які можуть бути пов’язані з незаконною діяльністю. Отримані матеріали наразі аналізуються слідчими для встановлення повної картини можливих порушень.
Розслідування здійснюється за статтею, що передбачає відповідальність за привласнення та розтрату майна в особливо великих розмірах. У разі доведення вини підозрюваним загрожує до 12 років позбавлення волі з конфіскацією майна. Правоохоронці наголошують, що справа перебуває на стадії досудового розслідування, а всі обставини ще підлягають перевірці та юридичній оцінці.
Ця ситуація вкотре актуалізує питання прозорості фінансування освітньої сфери та ефективності контролю за використанням бюджетних коштів. В умовах війни та обмежених ресурсів держава змушена максимально раціонально розподіляти фінанси, тому будь-які підозри у зловживаннях у цій сфері викликають значний суспільний резонанс. Подібні кейси можуть стати підставою для перегляду механізмів фінансування та посилення контролю за діяльністю як державних, так і приватних освітніх установ.
