У Києві правоохоронці повідомили про підозру директору Департаменту комунальної власності Київська міська державна адміністрація у справі про збитки міському бюджету на понад 8,7 мільйона гривень. Йдеться про можливу службову недбалість під час приватизації комунального майна, яка, за версією слідства, призвела до втрати активів і недоотримання доходів.
Об’єктом розслідування стало нежитлове приміщення площею понад 575 квадратних метрів у Солом’янському районі столиці. Раніше це майно перебувало у комунальній власності та передавалося в оренду, що забезпечувало регулярні надходження до бюджету міста. Згодом орендар заявив про проведення ремонтних робіт, які, згідно із законодавством, можуть стати підставою для викупу об’єкта.
За даними слідства, посадовець підписав документи, подані орендарем, без належної перевірки їх достовірності. Правоохоронці стверджують, що інформація про проведені будівельні роботи була недостовірною: частину з них виконали раніше, а частину — у значно менших обсягах, ніж було заявлено. Це поставило під сумнів законність підстав для приватизації.
Попри ці обставини, підприємець отримав право на викуп приміщення. У результаті, за оцінками слідчих, місто втратило майно вартістю понад 7,4 мільйона гривень. Додатково бюджет недоотримав понад 1,3 мільйона гривень у вигляді орендних платежів, які могли б надходити у разі збереження об’єкта у комунальній власності.
Слідство кваліфікує дії посадовця як службову недбалість, що спричинила тяжкі наслідки. У разі доведення вини йому загрожує до п’яти років позбавлення волі. Водночас справа не обмежується лише одним фігурантом. Раніше підозри у цій схемі оголосили ще вісьмом особам, серед яких інші посадовці КМДА, а також оцінювачі, які могли бути причетні до заниження вартості або неправомірного оформлення документів.
Експерти у сфері управління комунальним майном зазначають, що подібні випадки свідчать про системні ризики у процесах приватизації. Недостатній контроль за документацією, формальний підхід до перевірки та можливі зловживання створюють умови для втрати активів, які мають стратегічне значення для міста. У цьому контексті важливим є не лише покарання винних, а й реформування процедур, щоб запобігти подібним ситуаціям у майбутньому.
Питання ефективного управління комунальним майном набуває особливого значення в умовах війни, коли фінансові ресурси міст обмежені, а потреби у фінансуванні критичної інфраструктури зростають. Втрата навіть одного об’єкта може мати відчутний вплив на бюджет, особливо якщо йдеться про комерційно привабливі площі.
У правоохоронних органах наголошують, що розслідування триває, і не виключають появи нових епізодів або підозрюваних. Водночас справа може стати показовою для оцінки ефективності антикорупційних механізмів на місцевому рівні.
Суспільний інтерес до таких кейсів залишається високим, адже вони безпосередньо стосуються використання публічних ресурсів. Прозорість процесів приватизації і контроль за діями посадовців є ключовими факторами довіри громадян до влади.
У довгостроковій перспективі подібні справи можуть стимулювати зміни у підходах до управління комунальним майном, зокрема впровадження цифрових інструментів контролю та підвищення відповідальності посадових осіб. Це дозволить мінімізувати ризики і забезпечити більш ефективне використання ресурсів громади.
