Кабінет Міністрів схвалив законопроєкт, який передбачає запровадження оподаткування міжнародних посилок вартістю до 150 євро. Про це повідомив прем’єр-міністр Сергій Корецький. Уряд пояснює ініціативу необхідністю наблизити українські митні та податкові правила до законодавства Європейського Союзу, забезпечити чесніші умови конкуренції для вітчизняного бізнесу та збільшити надходження до державного бюджету.
Наразі товари, які громадяни замовляють з-за кордону в міжнародних поштових або експрес-відправленнях, не оподатковуються податком на додану вартість, якщо їхня сумарна вартість не перевищує 150 євро. За орієнтовним курсом це становить близько 7600 гривень. Саме цю пільгу уряд пропонує переглянути.
Якщо Верховна Рада підтримає законопроєкт, ПДВ доведеться сплачувати навіть за відносно недорогі товари, замовлені в іноземних інтернет-магазинах і на міжнародних маркетплейсах. Це може стосуватися одягу, взуття, електроніки, косметики, побутових товарів, аксесуарів та іншої продукції, яку українці регулярно купують за кордоном.
Водночас уряд не пропонує повністю скасувати всі пільги для міжнародних відправлень. Подарункові посилки вартістю до 45 євро, що приблизно дорівнює 2300 гривням, як і раніше, не повинні оподатковуватися. Йдеться про відправлення некомерційного характеру, які одна фізична особа надсилає іншій без оплати.
Таким чином, у законопроєкті розмежовуються комерційні покупки та приватні подарунки. Влада намагається зберегти можливість безподаткового пересилання невеликих особистих відправлень, одночасно встановивши однаковіші правила для товарів, які купують через інтернет.
Після схвалення Кабінетом Міністрів документ має розглянути Верховна Рада. Для набуття чинності його повинні підтримати народні депутати, після чого закон має бути підписаний і офіційно оприлюднений. До завершення цього процесу чинні правила залишаються незмінними, а посилки вартістю до 150 євро й надалі не обкладаються ПДВ.
За словами Сергія Корецького, навіть у разі ухвалення законопроєкту нове оподаткування почне діяти не раніше 2027 року. Такий перехідний період має дати державним органам, поштовим операторам, службам експрес-доставки, маркетплейсам і покупцям час для підготовки до нової системи.
Зокрема, необхідно буде розробити механізм нарахування та сплати податку, обміну інформацією між продавцями, перевізниками й митними органами, а також визначити порядок оформлення великої кількості відносно недорогих відправлень. Від ефективності цих процедур залежатиме, чи не призведе реформа до затримок на митниці та значного ускладнення доставки.
Одним із можливих варіантів може стати стягнення ПДВ безпосередньо під час оформлення замовлення на іноземній торговельній платформі. За такої моделі покупець одразу бачитиме кінцеву вартість товару з урахуванням податку, а маркетплейс або продавець перераховуватиме кошти до українського бюджету.
Інший варіант передбачає сплату податку під час проходження посилки через митницю або перед її отриманням. Однак така система може створювати додаткове навантаження на поштових операторів і митні служби, особливо з огляду на значну кількість міжнародних відправлень.
Прем’єр-міністр назвав урядову ініціативу питанням підтримки українських виробників і чесної конкуренції. Представники вітчизняного бізнесу протягом тривалого часу звертали увагу на те, що іноземні продавці мають перевагу, оскільки їхні товари в межах встановленого ліміту потрапляють в Україну без сплати ПДВ.
Українські підприємства водночас сплачують податки, орендують приміщення, утримують працівників, оплачують логістику та виконують вимоги національного законодавства. Через це кінцева ціна їхньої продукції нерідко виявляється вищою, ніж у товарів, замовлених безпосередньо на закордонних онлайн-платформах.
Запровадження ПДВ має частково вирівняти ці умови. Імпортні товари залишатимуться доступними для українських покупців, однак їхня ціна включатиме податок, який уже сплачують більшість компаній, що офіційно працюють усередині країни.
Уряд також очікує, що нові правила забезпечать до десяти мільярдів гривень додаткових надходжень до державного бюджету. В умовах війни та значних витрат на оборону, соціальні програми, відбудову й підтримку економіки пошук додаткових джерел доходів залишається одним із пріоритетів державної фінансової політики.
Водночас фактичний обсяг надходжень залежатиме від остаточної моделі оподаткування, кількості посилок, середньої вартості замовлень і поведінки споживачів після зміни правил. Частина українців може скоротити кількість покупок на іноземних платформах, перейти на дешевші товари або частіше купувати продукцію в українських магазинах.
Для покупців головним наслідком реформи стане збільшення вартості міжнародних замовлень. Якщо застосовуватиметься стандартна ставка ПДВ у розмірі 20%, товар вартістю 100 євро теоретично може подорожчати приблизно на 20 євро без урахування можливих додаткових платежів за оформлення.
Проте остаточний порядок розрахунку залежатиме від тексту закону та підзаконних актів. Важливо, чи включатиметься до бази оподаткування лише вартість товару, чи також доставка, страхування та інші супутні витрати. Значення матиме й курс валюти, який використовуватиметься для митного оформлення.
Найбільше зміни можуть відчути постійні покупці великих міжнародних маркетплейсів. Нині безподатковий поріг дозволяє замовляти широкий асортимент товарів без додаткових платежів, якщо кожне відправлення вкладається у встановлений ліміт.
Після запровадження ПДВ цінова різниця між закордонними та українськими продавцями може скоротитися. Для частини покупців місцеві інтернет-магазини стануть привабливішими завдяки швидшій доставці, простішому поверненню товару, гарантійному обслуговуванню та відсутності митних процедур.
Разом із тим нова система має бути максимально зрозумілою для громадян. Покупець повинен заздалегідь знати кінцеву суму, яку доведеться заплатити, а також розуміти, на якому етапі та яким способом стягується податок. Приховані платежі або складні процедури можуть викликати невдоволення й збільшити кількість невручених відправлень.
Окремим завданням стане протидія штучному заниженню вартості товарів. За нинішньої системи продавці іноді вказують у деклараціях суму, нижчу за фактичну, щоб посилка відповідала безподатковому ліміту. Після скасування пільги до 150 євро мотивація для таких маніпуляцій може зменшитися, однак ризик недостовірного декларування повністю не зникне.
Уряд посилається і на необхідність гармонізації українського законодавства з правилами Європейського Союзу. У ЄС пільгу з ПДВ для недорогих комерційних відправлень скасували, а податок стягують із більшості товарів, незалежно від їхньої вартості.
Важливою складовою європейської моделі стала електронна система, яка дозволяє торговельним платформам і продавцям реєструватися, збирати податок під час покупки та передавати його державі призначення. Це спрощує оформлення посилок і зменшує навантаження на митні органи.
Для України перехід до подібної системи може бути частиною ширшої інтеграції до європейського економічного та митного простору. Водночас механічне перенесення правил без належної цифрової інфраструктури може створити труднощі, тому підготовка до запуску реформи матиме ключове значення.
Критики ініціативи можуть звернути увагу на те, що новий податок фактично збільшить витрати громадян. Закордонні маркетплейси часто використовують для придбання недорогих товарів, які складно знайти в Україні або які на внутрішньому ринку коштують значно дорожче.
Для малозабезпечених покупців навіть відносно невелике подорожчання може бути відчутним. Крім того, оподаткування саме по собі не гарантує, що українські виробники зможуть запропонувати аналогічний асортимент, ціну та якість.
Прихильники реформи натомість наголошують, що податкова пільга, створена для приватних покупок, фактично стала каналом масштабного безподаткового імпорту. Велика кількість окремих невеликих відправлень у сукупності формує значний товарообіг, який конкурує з офіційною роздрібною торгівлею.
Під час розгляду законопроєкту Верховна Рада може змінити окремі його положення. Депутати матимуть визначити остаточну дату запуску, перелік винятків, порядок адміністрування ПДВ і відповідальність учасників доставки.
До початку 2027 року також необхідно буде провести інформаційну кампанію, щоб громадяни не сприймали нові нарахування як несподівані митні платежі. Поштові компанії та маркетплейси мають завчасно оновити свої сервіси й попереджати покупців про повну вартість замовлення.
Схвалення урядового законопроєкту є лише першим етапом реформи. Остаточне рішення залежатиме від Верховної Ради, а реальні наслідки для покупців, бізнесу й бюджету можна буде оцінити лише після затвердження конкретного механізму оподаткування.
