Навколо українського прокату фільму «Людина-павук: Абсолютно новий день» виникла дискусія через використання композиції «Монополія» російської співачки Монєточки. Після появи у соціальних мережах уривків зі стрічки глядачі звернули увагу, що в одній зі сцен звучить російськомовна пісня. Згодом користувачі почали з’ясовувати, чи залишили цей епізод у версії, яку демонструють в українських кінотеатрах.
Інформацію про використання композиції у фільмі підтвердила сама виконавиця. За її словами, пісня потрапила до стрічки на підставі контракту з Marvel. Обговорення активізувалося після того, як у мережі почали поширювати фрагменти фільму, на яких можна було розпізнати «Монополію». Для частини української аудиторії це стало несподіванкою, адже використання російського культурного продукту в міжнародному кіно під час повномасштабної війни залишається чутливим питанням.
У Threads українські користувачі почали запитувати, чи звучить пісня Монєточки саме в українській прокатній версії. Одна з користувачок згодом повідомила, що їй нібито зателефонували з мережі «Планета кіно» та розповіли про видалення сцени з російською композицією. За її словами, відповідний епізод прибрали з версії, яку демонструють глядачам у кінотеатрах мережі.
Водночас офіційного публічного повідомлення про монтажні зміни від «Планети кіно» не з’являлося. На сторінках мережі у соціальних мережах і на її офіційних ресурсах немає окремого пояснення щодо вирізання сцени. Через це поки неможливо однозначно встановити, чи йдеться про централізовано змінену українську прокатну копію, рішення окремого дистриб’ютора або відмінності між версіями, які отримали різні кінотеатри.
Додаткової невизначеності ситуації надала блогерка Діана Бестужева. Вона розповіла, що була на прем’єрному показі в кінотеатрі Multiplex і чула у фільмі пісню російської виконавиці. Це може свідчити про те, що принаймні на окремих сеансах епізод залишався без змін. Однак офіційних коментарів Multiplex щодо використання композиції або можливого редагування стрічки також не оприлюднювали.
Таким чином, повідомлення глядачів наразі суперечать одне одному. В одних кінотеатрах сцена могла бути відсутньою, тоді як на інших показах її нібито демонстрували. Не виключено, що мережі отримали різні прокатні копії або що епізод змінили вже після перших прем’єрних сеансів. Без пояснення від дистриб’ютора чи представників кінотеатрів підтвердити точний механізм змін неможливо.
Обговорення швидко вийшло за межі питання про одну пісню. Частина користувачів підтримала можливе видалення сцени, вважаючи недоречним поширення російськомовної музики в українському прокаті під час війни. На їхню думку, навіть критична позиція окремої виконавиці щодо російської агресії не скасовує ширшої проблеми присутності російського культурного продукту в українському інформаційному просторі.
Інші глядачі, навпаки, обурилися можливим втручанням у цілісність фільму. Деякі користувачі Threads заявили, що воліли б переглянути стрічку без скорочень і пізніше подивляться оригінальну версію. Вони наголошували, що глядач має знати про зміни у прокатній копії заздалегідь, особливо коли йдеться про видалення цілої сцени, а не лише заміну окремої музичної композиції.
Окреме питання стосується того, хто саме міг ухвалити рішення про редагування фільму. Кінотеатри зазвичай демонструють копії, отримані від офіційного дистриб’ютора, і не можуть самостійно змінювати стрічки без відповідних прав та технічних можливостей. Тому у разі підтвердження вилучення епізоду рішення, ймовірно, мало бути погоджене на рівні правовласника або компанії, відповідальної за український прокат.
Важливим є й питання інформування аудиторії. Якщо українська версія справді відрізняється від міжнародної, дистриб’ютор або кінотеатральні мережі мали б пояснити, які саме зміни внесли та з яких причин. Відсутність офіційної комунікації створює простір для чуток, взаємних звинувачень і припущень про цензуру. В умовах війни подібні рішення потребують особливо чіткої аргументації, оскільки суспільство гостро реагує як на присутність російського контенту, так і на непрозоре редагування творів.
Монєточка — творчий псевдонім російської співачки Єлизавети Гирдимової. Після початку повномасштабного вторгнення Росії в Україну вона публічно засудила агресію та виїхала з країни. Російська влада внесла її до реєстру так званих іноземних агентів, а згодом проти виконавиці розпочали кримінальне переслідування.
За інформацією, поширеною в медіа, московський суд заочно засудив співачку до одного року колонії. Переслідування пов’язували з російським законодавством щодо маркування матеріалів осіб, внесених до реєстру «іноземних агентів». Сама Монєточка продовжила творчу діяльність за межами Росії та брала участь у благодійних ініціативах.
Виконавиця також організовувала концерти, кошти з яких спрямовували на допомогу українським біженцям. Саме ця позиція стала одним з аргументів тих користувачів, які не вважають її творчість тотожною державній російській пропаганді. Вони наголошують, що ставлення до російських артистів має залежати не лише від мови виконання або громадянства, а й від їхніх дій після початку вторгнення.
Противники такого підходу зауважують, що український культурний простір десятиліттями був залежним від російськомовного контенту. На їхню думку, навіть підтримка окремими російськими артистами України не повинна зменшувати увагу до українських виконавців, які під час війни продовжують працювати, служити у війську, волонтерити та створювати власний продукт без доступу до ресурсів великого російського ринку.
Історія з «Людиною-павуком» демонструє складність таких дискусій. З одного боку, Монєточка відкрито виступила проти війни та зазнала переслідувань у Росії. З іншого — використання російськомовної пісні у масштабному голлівудському проєкті може сприйматися як чергове міжнародне представлення російської культури без належного контексту щодо війни.
Ситуація також порушує питання відповідальності глобальних кінокомпаній. Для міжнародної аудиторії пісня може бути лише музичним супроводом, тоді як для українських глядачів вона має політичний і культурний підтекст. Великі студії дедалі частіше змушені враховувати локальну чутливість, особливо коли йдеться про країни, що переживають війну, окупацію або наслідки тривалої культурної експансії.
Водночас локалізація не повинна перетворюватися на приховане редагування. Якщо сцена справді була вирізана, важливо повідомити, хто ухвалив це рішення і чи вплинуло воно на сюжет. Якщо ж пісню залишили лише на окремих прем’єрних показах, а потім прибрали, аудиторія також має право знати про зміну прокатної версії.
Поки представники Marvel, українського дистриб’ютора, Multiplex та «Планети кіно» не надали спільного публічного пояснення, історія залишається на рівні повідомлень глядачів і дописів у соцмережах. Однак вона вже спричинила ширшу дискусію про межі культурного бойкоту, права аудиторії та допустимість адаптації міжнародного кіно для українського ринку.
Офіційний коментар міг би зняти більшість запитань. Передусім необхідно підтвердити, чи справді існують різні версії фільму, у яких кінотеатрах демонстрували кожну з них та чи було видалення сцени погоджене з правовласником. До цього моменту твердження про повне вилучення епізоду з українського прокату варто сприймати обережно.
