Переважна більшість українців не підтримує проведення національних виборів до повного завершення війни, свідчать результати масштабного соціологічного опитування, проведеного Київський міжнародний інститут соціології. Дослідження зафіксувало не лише суспільні настрої щодо виборчого процесу в умовах війни, а й рівень довіри до чинного президента, ставлення до антикорупційних розслідувань та сприйняття напрямку, у якому рухається держава — до демократії чи авторитаризму.
Згідно з результатами опитування, лише 10 відсотків українців вважають, що національні вибори варто провести негайно, ще до припинення вогню. Така позиція залишається маргінальною і не має широкої підтримки в суспільстві. Значно більша частка респондентів — 23 відсотки — допускає можливість проведення виборів після припинення активних бойових дій, але до укладення остаточної мирної угоди. Водночас абсолютна більшість, 59 відсотків опитаних, переконані, що вибори мають відбутися лише після повного завершення війни та підписання мирної угоди, яка остаточно зафіксує припинення збройного протистояння.
Такі результати демонструють високий рівень суспільної обережності та розуміння ризиків, пов’язаних із виборчим процесом в умовах війни. Для значної частини громадян питання безпеки, територіальної цілісності та стабільності держави залишаються пріоритетними, а демократичні процедури розглядаються як можливі лише після усунення екзистенційної загрози з боку Росії. Водночас наявність майже третини респондентів, які допускають вибори після припинення вогню, свідчить про внутрішню дискусію в суспільстві щодо того, де саме проходить межа між воєнною необхідністю та демократичною легітимністю влади.
Окремий блок дослідження був присвячений довірі до президента Володимир Зеленський. Соціологи зафіксували зростання рівня довіри до глави держави на 7 відсотків у порівнянні з груднем 2024 року. Станом на грудень 2026 року 59 відсотків українців заявили, що довіряють Зеленському, тоді як 35 відсотків висловили недовіру. Ці цифри свідчать про відносно стабільну підтримку президента на тлі затяжної війни, складної економічної ситуації та постійного зовнішнього тиску.
Аналітики звертають увагу, що рівень довіри до президента тісно пов’язаний із загальним сприйняттям державної спроможності в умовах війни. Для багатьох громадян персоніфікована влада асоціюється з опором агресії, міжнародною підтримкою та збереженням керованості країни. Водночас помітна частка недовіри свідчить про збереження критичного запиту в суспільстві та очікування більш рішучих змін, зокрема у сфері внутрішньої політики та управління.
Опитування також зафіксувало ставлення українців до повідомлень про корупційні розслідування та затримання посадовців. Більшість респондентів — 57 відсотків — сприймають такі новини як ознаку того, що боротьба з корупцією в країні реально ведеться. Для цих громадян публічність справ і кримінальні провадження є підтвердженням роботи правоохоронних органів та наявності політичної волі до очищення влади. Водночас 35 відсотків опитаних розцінюють ці ж новини як свідчення безнадійної корумпованості державного апарату, вважаючи, що численні розслідування не призводять до системних змін.
Такий поділ думок вказує на глибоку амбівалентність суспільних настроїв. З одного боку, українці звикли до високого рівня корупційних скандалів і втомлені від відсутності швидких результатів. З іншого — сама поява резонансних справ і арештів усе ще здатна формувати відчуття руху вперед, особливо в контексті вимог міжнародних партнерів та євроінтеграційного курсу.
Цікавими є й дані щодо сприйняття політичного режиму в Україні. Порівняно з травнем 2025 року кількість громадян, які вважають, що країна рухається до демократії, зменшилася на 8 відсотків. Водночас на 7 відсотків зменшилася і частка тих, хто бачить рух у бік авторитаризму. Загалом 42 відсотки українців вважають, що Україна перебуває на демократичному шляху, 34 відсотки переконані у протилежному, а ще 24 відсоткам складно визначитися з відповіддю. Важливо, що частка тих, хто не може сформувати чітку позицію, суттєво скоротилася — у травні 2025 року таких респондентів було на 15 відсотків більше.
Це може свідчити про поступову кристалізацію суспільних оцінок. Українці дедалі частіше намагаються осмислити реальність війни не лише через призму безпеки, а й у контексті політичного майбутнього держави. Зменшення крайніх оцінок може вказувати на втому від чорно-білих трактувань і прагнення до більш складного, нюансованого бачення ситуації.
Опитування проводили з 26 листопада до 29 грудня 2025 року методом телефонних інтерв’ю. Загалом було опитано 1001 респондента з усіх регіонів України, за винятком тимчасово окупованих територій. Отримані дані дають зріз суспільних настроїв наприкінці ще одного складного воєнного року і демонструють, що для більшості українців питання миру, безпеки та стабільності залишаються важливішими за будь-які політичні процедури.
