Станом на березень 2026 року у Києві на офіційному обліку перебуває близько 30 об’єктів монументального мистецтва, що мають культурну та історичну цінність. Про це повідомили у Департаменті охорони культурної спадщини Київської міської державної адміністрації у відповідь на інформаційний запит. Йдеться про мозаїки, панно та художні ансамблі, які формують унікальний візуальний шар міського середовища та відображають різні етапи розвитку української культури.
Частина цих об’єктів уже внесена до Державного реєстру нерухомих пам’яток місцевого значення, інші перебувають у Переліку об’єктів культурної спадщини Києва. Це означає, що вони підлягають охороні та мають визначений правовий статус, який обмежує можливість їх демонтажу або перебудови. Водночас значна частина монументального мистецтва, створеного у ХХ столітті, тривалий час залишалася поза системним обліком, що призвело до втрати окремих робіт.
Серед об’єктів, які вже мають статус пам’яток місцевого значення, — панно «Перемога» на адміністративно-лабораторному корпусі на вулиці Юлії Здановської та панно «Квітучі сади», також відоме як «Україна молода», на Дарницькому бульварі. Ці роботи є характерними прикладами монументального мистецтва радянського періоду, однак водночас містять елементи національної символіки та художнього пошуку.
До переліку об’єктів культурної спадщини Києва включено значно ширший спектр творів. Зокрема, це панно «Творча праця» та «Охорона природи» на вулиці Андрія Малишка, а також комплекс «Людина та природа», що складається з одинадцяти мозаїк на фасадах житлових будинків на бульварі Лесі Українки. Ці роботи відображають ідеї гармонії між людиною та довкіллям, які були популярними у мистецтві другої половини ХХ століття.
Окрему групу становлять ансамблі мозаїк, що формують цілісні художні композиції у міському просторі. Наприклад, на Берестейському проспекті розташовано серію з п’яти панно, присвячених історичним і культурним темам — від Трипільської культури до образу сучасного міста. Водночас одна з мозаїк цього ансамблю не була взята на облік через наявність радянської символіки, що відображає складність переосмислення спадщини минулого в умовах сучасної політики декомунізації.
Серед інших значущих об’єктів — ансамбль «Творчість» на бульварі Вацлава Гавела, який об’єднує панно, присвячені традиційним ремеслам і культурі, а також панно «Наука» на одному з корпусів Київського політехнічного інституту та «Українська пісня» у центрі міста. Важливим є й ансамбль керамічних панно Будинку національних творчих колективів України, який підкреслює роль мистецтва у формуванні національної ідентичності.
Питання збереження цих об’єктів набуло особливої актуальності у останні роки. У травні 2024 року Київська міська рада ухвалила рішення про додаткові заходи для охорони мозаїк і панно. Зокрема, було створено міжвідомчу робочу групу, яка займається формуванням оновленого переліку об’єктів і їх інтеграцією до системи «Управління майновим комплексом Києва». Це дозволить краще контролювати стан пам’яток і запобігати їх руйнуванню або незаконним змінам.
Паралельно дослідженням і документуванням об’єктів займається Київський науково-методичний центр з охорони пам’яток. Фахівці аналізують історичну цінність, авторство та технічний стан мозаїк, що є необхідним етапом для їх подальшого збереження. Така робота має не лише наукове, а й практичне значення, адже дозволяє формувати політику у сфері культурної спадщини на основі перевірених даних.
Експерти наголошують, що монументальне мистецтво є невід’ємною частиною міського середовища, яке формує візуальну пам’ять поколінь. Його збереження є важливим не лише з культурної, а й з суспільної точки зору, адже воно відображає історичні процеси, ідеологічні зміни та естетичні пошуки різних епох.
Таким чином, облік близько 30 об’єктів монументального мистецтва у Києві є лише першим кроком до системного збереження цієї спадщини. Подальша робота з їх дослідження, реставрації та популяризації може суттєво вплинути на формування сучасного культурного обличчя столиці та збереження її історичної ідентичності.
