Президент України Володимир Зеленський та президентка Європейської комісії Урсула фон дер Ляєн 15 липня підписали Лист про наміри щодо стратегічного оборонно-промислового партнерства. Документ став першим формальним кроком до майбутньої угоди Drone Deal між Україною та Європейським Союзом. Одночасно Єврокомісія оголосила про виділення ще одного мільярда євро на виробництво безпілотників.
Підписання відбулося під час зустрічі Зеленського та фон дер Ляєн у Києві. Президент назвав документ історичним кроком у відносинах України та ЄС. Йдеться не лише про черговий пакет фінансової допомоги, а про створення системної моделі співпраці, у межах якої українські виробники, європейські компанії та державні інституції мають спільно розробляти нові технології, нарощувати потужності й швидше передавати готові рішення військовим.
Drone Deal має поєднати український досвід сучасної війни з фінансовими, технологічними та промисловими можливостями Євросоюзу. Україна за роки повномасштабного вторгнення створила велику екосистему виробників безпілотників, засобів радіоелектронної боротьби, розвідки й перехоплення. Багато розробок проходять перевірку безпосередньо на фронті та швидко змінюються відповідно до потреб бойових підрозділів. Для європейських партнерів цей досвід є особливо цінним, адже традиційні оборонні цикли часто займають роки, тоді як технології війни змінюються протягом місяців.
Урсула фон дер Ляєн наголосила, що сторони мають разом створювати нове покоління безпілотних систем і збільшувати темпи їх виробництва. Мета полягає в тому, щоб Україна отримувала необхідну техніку для захисту вже зараз, а Європа одночасно формувала власні оборонні спроможності на майбутнє. Такий підхід поступово змінює модель допомоги: замість винятково передачі готової зброї йдеться про спільне виробництво, обмін технологіями та довгострокові контракти.
Додатковий мільярд євро буде спрямований на виробництво дронів у межах кредитної програми ЄС загальним обсягом 90 мільярдів євро. Раніше на безпілотний напрям уже виділили чотири мільярди. Програма розрахована на 2026–2027 роки: орієнтовно 60 мільярдів передбачено для оборонних потреб, закупівлі зброї та розвитку промислових потужностей, ще 30 мільярдів — для бюджетної й економічної підтримки України.
Збільшення фінансування відображає зміну характеру війни. Безпілотники стали одним із головних засобів розвідки, коригування вогню, ураження техніки, захисту позицій і ударів по цілях у тилу противника. Водночас технологічний цикл у цій сфері дуже короткий: ефективна сьогодні модель вже за кілька місяців може втратити перевагу через появу нових засобів радіоелектронної боротьби або перехоплення. Тому вирішальними є не лише обсяги випуску, а й здатність швидко змінювати конструкцію, програмне забезпечення, зв’язок і системи наведення.
Майбутня угода може сприяти створенню спільних підприємств, залученню європейських компаній до українських розробок і розосередженню виробничих потужностей. Це важливо через постійні російські удари по українському оборонно-промисловому комплексу. Виробництво на кількох майданчиках зменшує ризик втрати критичних ліній та дозволяє зберегти українську участь у конструюванні, випробуванні й удосконаленні техніки.
Для українських виробників партнерство з ЄС може означати доступ до довших контрактів, фінансування та європейських ланцюгів постачання. Багато підприємств здатні збільшити випуск продукції, але не мають достатнього оборотного капіталу або гарантій замовлення на кілька років. Європейські інструменти можуть зменшити ці ризики та дозволити компаніям інвестувати в нові цехи, обладнання, компоненти й підготовку персоналу.
Водночас успіх Drone Deal залежатиме від того, наскільки швидко політичні домовленості перетворяться на конкретні контракти. Сторонам доведеться визначити, які типи безпілотників фінансуватимуться, хто контролюватиме якість, як розподілятимуться права на спільні технології та яким буде доступ українських компаній до європейського ринку. Без чітких правил програма ризикує зіткнутися з бюрократичними затримками, які суперечать самій логіці швидких оборонних інновацій.
Наступним напрямом співпраці Зеленський назвав фінансову підтримку української антибалістичної програми, яку Україна представила партнерам у Франції. Через зростання кількості російських балістичних ударів Київ прагне не лише отримувати готові системи перехоплення, а й створювати власні рішення. Підтримка ЄС у цій сфері могла б доповнити дронове партнерство та посилити протиповітряну і протиракетну оборону.
Під час зустрічі сторони також обговорили євроінтеграцію України. Зеленський і фон дер Ляєн приділили увагу відкриттю ще чотирьох переговорних кластерів. Президентка Єврокомісії заявила, що Брюссель підтримує подальший рух переговорного процесу. Для України це важливо як політичний сигнал і як механізм наближення законодавства, державного управління та економічних правил до стандартів Євросоюзу.
Окремою темою стало посилення санкційного тиску на Росію. Україна наполягає на ухваленні 21-го пакета санкцій ЄС, який має обмежити здатність Москви фінансувати війну, отримувати технології та обходити чинні заборони через треті країни. Київ розглядає оборонну допомогу й економічний тиск як взаємопов’язані інструменти протидії російській агресії.
Зеленський і фон дер Ляєн також говорили про підготовку України до зими. Російські удари по енергетичній інфраструктурі залишаються одним із головних ризиків, тому державі потрібні обладнання, резервні потужності, захист об’єктів і кошти на відновлення. Єврокомісія підтвердила готовність продовжувати підтримку енергетичного сектору та зміцнення інфраструктури.
Ідея Drone Deal розвивається на тлі двосторонніх домовленостей України з окремими державами. Такі угоди передбачають спільну розробку й виробництво безпілотників, антидронових засобів та інших оборонних технологій. Загальноєвропейський формат відрізняється масштабом: він може об’єднати фінансування ЄС, промислові можливості держав-членів і українську практику бойового застосування в єдину систему.
Підписаний Лист про наміри ще не є завершеною оборонною угодою. Сторони мають узгодити її фінансові, технологічні та правові механізми. Однак документ закладає основу для переходу від окремих закупівель до постійного промислового партнерства. Якщо заявлені плани будуть реалізовані, Україна отримає більше ресурсів для виробництва, а ЄС — доступ до унікального досвіду створення та застосування безпілотних систем у сучасній війні.
