В Україні восьмий день поспіль тривають мирні акції на підтримку колишнього міністра оборони Михайла Федорова. 23 липня люди знову вийшли на вулиці Києва, Львова, Дніпра, Івано-Франківська, Луцька, Миколаєва та інших міст. У регіональних центрах до протестів долучалися десятки учасників, тоді як у столиці зібралися кілька сотень людей. Основна вимога залишається незмінною — повернути Федорова на посаду керівника Міністерства оборони.
Протести розпочалися після кадрових рішень у Кабінеті Міністрів та оголошення про відставку Федорова. Спочатку учасники виступали одразу з кількома вимогами, зокрема закликали змінити керівництво Збройних сил. Після звільнення Олександра Сирського та призначення Михайла Драпатого новим головнокомандувачем частина вимог була виконана, однак це не зупинило мітинги. Їхні учасники наголошують, що головне питання — повернення Федорова до Міноборони — залишається без відповіді.
У Києві кілька сотень людей знову зібралися на мирну акцію з українськими прапорами та саморобними плакатами. Учасники скандували гасла на підтримку Федорова й вимагали від влади пояснити причини кадрового рішення. Сам формат протестів уже отримав неофіційну назву «картонкових», оскільки одним із їхніх головних символів стали написи на звичайних шматках картону. У коротких фразах люди висловлюють незгоду з діями влади, говорять про відповідальність за оборонну політику та закликають не зупиняти розпочаті у військовій сфері зміни.
Учасники акцій пояснюють свою підтримку Федорова його орієнтацією на технології, розвиток безпілотних систем, реформування оборонних закупівель і цифровізацію процесів у війську. Для багатьох мітингарів він став уособленням управлінця, який намагався запровадити в оборонному секторі швидші та зрозуміліші механізми ухвалення рішень. Водночас це оцінка самих протестувальників, які вважають, що міністру не дали достатньо часу для завершення започаткованих реформ.
У Дніпрі містяни зібралися восьмий день поспіль, наголошуючи, що хочуть бачити на чолі Міноборони ефективну людину, здатну розвивати армію під час війни. Учасники розгорнули державний прапор, вшанували хвилиною мовчання загиблих унаслідок російської агресії та вигукували гасла «Поверніть Федорова», «Україна — не Росія» і «Корупція вбиває». Частина протестувальників зазначала, що кадрова зміна в командуванні армії лише посилила їхнє переконання: суспільний тиск може впливати на рішення влади.
В Івано-Франківську ввечері біля адміністративної будівлі зібралися близько семи десятків людей. Вони прийшли з державними прапорами та картонними плакатами, закликаючи переглянути рішення про відставку. Учасники говорили, що продовжуватимуть виходити, доки не отримають чіткої відповіді. Частина мітингарів пов’язує Федорова з розвитком військових технологій, а його можливу співпрацю з новим головнокомандувачем Драпатим називає ефективною моделлю керівництва оборонним сектором.
У Миколаєві протест також не припинили після зміни головнокомандувача. Люди наполягають, що Федоров має повернутися саме до Міністерства оборони, а не перейти на іншу державну посаду. Учасники наголошують на важливості контролю оборонних закупівель і ефективного використання коштів. На їхню думку, відставка після кількох місяців роботи не дала можливості оцінити довгостроковий результат реформ, тому рішення влади вони вважають передчасним.
У Луцьку організатори заявляли про готовність перейти до безстрокового формату протестів, якщо влада не відреагує на вимоги. Окрім повернення Федорова, учасники закликають до більш відкритої комунікації між державним керівництвом і суспільством. Вони вимагають пояснити, чому міністра звільнили, які претензії були до його роботи та яким буде подальший курс Міністерства оборони.
У Львові учасники восьмий день поспіль виходили на мирну акцію з вимогою повернути Федорова до уряду. Подібні зібрання відбуваються й в інших містах, хоча їхня чисельність відрізняється. У більшості обласних центрів ідеться про десятки людей, проте регулярність протестів надає їм помітної політичної ваги. Акції не перетворилися на одноразову емоційну реакцію, а продовжилися після часткового виконання вимог і кадрових змін у військовому керівництві.
Восьмий день протестів засвідчив, що для учасників питання виходить за межі підтримки конкретного політика. У своїх виступах вони говорять про прозорість кадрових рішень, відповідальність влади, модернізацію армії та право суспільства знати логіку змін у секторі оборони. Під час повномасштабної війни такі питання мають особливу чутливість, адже кадрові перестановки впливають не лише на політичні рейтинги, а й на довіру громадян до державних інституцій.
Влада опинилася перед необхідністю реагувати не тільки на вимогу повернути Федорова, а й на ширший запит щодо публічної аргументації. Відсутність детального пояснення кадрових перестановок створює простір для чуток і посилює недовіру. Навіть якщо рішення про відставку не буде переглянуте, суспільство очікує зрозумілої відповіді про причини змін, критерії оцінки роботи міністра та подальші пріоритети оборонної політики.
Протестний рух залишається мирним. Учасники використовують плакати, скандування, державні прапори та публічні звернення. Вони підкреслюють, що прагнуть впливати на владу демократичними засобами й не відмовлятимуться від своєї позиції лише через те, що одна з попередніх вимог уже була виконана. Саме тривалість акцій стала головним сигналом: кадрове питання, яке могло здаватися завершеним після рішення уряду, перетворилося на загальнонаціональну дискусію.
Подальший розвиток протестів залежатиме від реакції президента, уряду та парламенту. Якщо влада запропонує чітке рішення або проведе відкритий діалог із представниками громадськості, напруга може зменшитися. Якщо ж вимоги залишаться без відповіді, акції можуть продовжитися й набути безстрокового характеру в окремих містах. Наразі учасники демонструють готовність виходити знову, доки не побачать конкретних дій.
Восьмий день акцій став свідченням того, що навіть під час війни українське суспільство уважно стежить за кадровими рішеннями у сфері оборони. Люди вимагають не лише результативності, а й підзвітності, аргументованості та поваги до громадської думки. Центральною вимогою протестів залишається повернення Михайла Федорова на посаду міністра оборони, і саме відповідь влади на цей запит визначить, чи завершаться акції найближчим часом.
