Молдова вдвічі здешевила транзит українських вантажів: Київ отримав новий шлях в обхід ризиків у Чорному морі

Молдова запровадила 50% знижку на транзитні залізничні перевезення українських вантажів, що має полегшити експорт продукції в умовах постійних російських атак на чорноморську портову інфраструктуру. Новий режим почав діяти з 10 серпня і залишатиметься чинним до кінця 2026 року. Домовленість стала результатом переговорів між урядами України та Молдови та фактично відкриває для українського бізнесу дешевший сухопутний маршрут до дунайських і румунських портів.

Про досягнуту домовленість повідомив прем’єр-міністр України Сергій Корецький. За його словами, рішення погодили після розмови з прем’єр-міністром Молдови Василем Тофаном. Для українських експортерів це означає суттєве скорочення транспортних витрат на маршрутах, які стають дедалі важливішими через загрозу російських ударів у Чорному морі.

Через територію Молдови українські вантажі можуть прямувати одразу за кількома напрямками. Йдеться про сполучення з портом Рені, молдовськими портами на Дунаї, а також румунськими портами. Така логістика дозволяє частково компенсувати ризики, що виникають під час використання морських маршрутів, особливо в періоди посилення російських атак на українські порти та судноплавство.

Найбільше значення нова знижка може мати для експорту зерна, руди та іншої масової продукції, де логістична складова безпосередньо впливає на кінцеву конкурентоспроможність товару. Залізничні перевезення на великі відстані є дорогими, тому зменшення транзитного тарифу на молдовській ділянці здатне помітно покращити економіку альтернативних маршрутів.

Раніше Україна та Молдова вже обговорювали можливість пільгового транзиту зерна через молдовську територію до румунського порту Констанца. Київ тоді також наполягав на 50-відсотковій знижці. Тепер ця пропозиція фактично стала частиною ширшої домовленості щодо українських вантажів, а не лише окремої категорії експорту.

Альтернативні маршрути набули особливого значення після чергового загострення ситуації в Чорному морі. 23 липня рух суден на вхід до українських чорноморських портів призупинявся через загрозу російських атак. До цього протягом кількох тижнів Росія посилювала повітряні удари по портовій інфраструктурі, створюючи додаткові ризики для експорту та судноплавства.

Масштаб загрози демонструє й статистика атак. У липні було зафіксовано 67 ударів по портовій інфраструктурі, 35 атак на судна в акваторіях портів і ще 22 атаки на судна, які рухалися Українським морським коридором. У таких умовах залежність лише від морської логістики стає дедалі небезпечнішою для української економіки, тому залізничні та дунайські маршрути отримують стратегічне значення.

Знижка з боку Молдови дозволяє Україні не лише диверсифікувати експорт, а й підвищити стійкість логістичної системи. Якщо один маршрут тимчасово блокується або стає надто ризикованим, вантажі можна переорієнтовувати на інші напрямки. У воєнних умовах така гнучкість має не менше значення, ніж сама пропускна спроможність портів.

Окремо Україна та Молдова домовилися про зміну маршруту пасажирського потяга Київ — Кишинів. Із 17 серпня його маршрут мають скоригувати таким чином, щоб українцям було простіше і швидше діставатися до кишинівського аеропорту. Це рішення має значення передусім для пасажирів, оскільки після закриття українського повітряного простору аеропорти сусідніх країн залишаються одним із головних способів міжнародних авіаподорожей для українців.

Домовленість із Молдовою показує, як транспортна інфраструктура сусідніх держав поступово інтегрується в українські воєнні логістичні маршрути. З одного боку, йдеться про підтримку експорту та збереження валютних надходжень, з іншого — про створення стійкішої системи сполучення, яка менше залежить від ситуації в Чорному морі.

Для українських компаній 50-відсоткова знижка діятиме лише до кінця року, однак навіть тимчасове зниження тарифів може дати бізнесу можливість активніше використовувати молдовський транзит. На тлі російських атак на порти така домовленість стає не просто економічною пільгою, а ще одним елементом захисту українського експорту від воєнних ризиків.