Президент України Володимир Зеленський повідомив, що керівник Головного управління розвідки Кирило Буданов очолить Офіс президента. Рішення ухвалене на тлі потреби посилити фокус державного управління на питаннях безпеки, розвитку Сил оборони та безпеки України, а також на дипломатичному треку перемовин. За словами глави держави, Буданов має спеціальний досвід саме в цих напрямах, що є критично важливим у нинішніх умовах війни та зовнішньополітичного тиску.
Зеленський наголосив, що новий керівник Офісу президента має разом із секретарем Ради національної безпеки і оборони та іншими відповідальними органами оновити стратегію оборони й розвитку держави. Йдеться про комплексний перегляд підходів до управління сектором безпеки, координації між відомствами та синхронізації військових і дипломатичних рішень. У контексті триваючої війни та перемовин із партнерами це означає посилення ролі Офісу президента як центру стратегічного планування і кризового менеджменту.
Пізніше президент уточнив кадрові зміни у розвідувальному блоці. Замість Кирила Буданова Головне управління розвідки очолить керівник Служби зовнішньої розвідки Олег Іващенко. Таким чином, кадрова ротація охоплює ключові елементи безпекової вертикалі, що дозволяє зберегти спадкоємність у роботі розвідки та водночас використати управлінський досвід Буданова на рівні Офісу президента.
Призначення Буданова відбувається після звільнення Андрій Єрмак, який у листопаді 2025 року залишив посаду керівника Офісу президента. Єрмак написав заяву про відставку після проведення обшуків детективами Національне антикорупційне бюро України та Спеціалізована антикорупційна прокуратура. Сам факт слідчих дій навколо очільника ОП став серйозним політичним сигналом і спричинив хвилю дискусій щодо подальшої конфігурації влади.
За даними Financial Times, обшуки могли бути пов’язані з операцією «Мідас», у межах якої розслідували корупційні схеми в державній компанії Енергоатом. Раніше народний депутат Ярослав Железняк заявляв, що Єрмак фігурує на так званих «плівках Міндіча» під кодовим ім’ям «Алі Баба». Водночас джерела ZN.UA повідомляли, що інтерес правоохоронців міг стосуватися історії з одним із будинків кооперативу «Династія». Після обшуків підозру Єрмаку так і не вручили, про що повідомляло Інтерфакс-Україна.
На тлі цих подій Зеленський публічно називав кількох потенційних кандидатів на посаду керівника Офісу президента. Серед них були міністр цифрової трансформації Михайло Федоров, міністр оборони Денис Шмигаль, керівник ГУР Кирило Буданов, заступник міністра закордонних справ Сергій Кислиця та заступник керівника ОП Павло Паліса. Остаточний вибір на користь Буданова свідчить про пріоритет безпекового компонента в роботі Офісу президента.
Для української політичної системи це призначення є нетиповим, адже керівник військової розвідки переходить на одну з ключових цивільно-політичних посад. Прихильники рішення вказують на унікальний досвід Буданова у сфері безпеки, координації спецоперацій і взаємодії з міжнародними партнерами. Критики ж застерігають від надмірної мілітаризації політичного управління. Водночас у воєнних умовах ставка на людей із досвідом роботи в секторі безпеки виглядає логічною з огляду на постійні загрози та потребу швидких рішень.
Очікується, що під керівництвом Буданова Офіс президента посилить роль у стратегічному плануванні війни, контролі за виконанням рішень у секторі оборони та координації з союзниками. Оновлення стратегії оборони й розвитку держави, про яке говорив Зеленський, може включати перегляд підходів до мобілізації ресурсів, розвитку оборонної промисловості та дипломатичної підтримки України на міжнародній арені. У цьому контексті зміна керівника ОП виглядає не лише кадровим рішенням, а й сигналом про новий етап управління державою в умовах затяжної війни.
