Прокуратура через суд вимагає врятувати пам’ятку на Ярославовому Валу: будинок ХІХ століття під загрозою руйнування

У Києві розгортається черговий конфлікт довкола збереження історичної забудови в центрі міста. Шевченківська окружна прокуратура Києва звернулася до суду з вимогою зобов’язати балансоутримувача привести до належного технічного стану будинок-пам’ятку архітектури на вулиці Ярославів Вал. Йдеться про триповерхову споруду 1897 року, відому як прибутковий будинок Кузнєцова або садиба Тешнера, яка є одним із характерних зразків київської забудови кінця ХІХ століття.

Будівлю зведено за проєктом Микола Гарденін у стилі київського неоренесансу — напрямку, що поєднує елементи цегляного стилю з французькими архітектурними традиціями. Особливістю об’єкта є те, що він зберігся без суттєвих перебудов і надбудов, що є рідкістю для центральної частини столиці. В інтер’єрах досі наявне автентичне ліплення, яке становить окрему культурну цінність.

На початку ХХ століття будинок був не лише житловим простором, а й осередком інтелектуального життя. Тут мешкав сам Микола Гарденін, а також відомий історик і професор Митрофан Довнар-Запольський, пов’язаний із Київський університет Святого Володимира. Така історична спадщина підсилює значення об’єкта не лише як архітектурної пам’ятки, а й як частини культурного середовища міста.

Попри це, за даними прокуратури, нині будівля перебуває в незадовільному технічному стані. У відомстві зазначають, що балансоутримувач не виконує зобов’язання, передбачені законодавством та охоронним договором. Ще у 2021 році Департамент охорони культурної спадщини КМДА уклав із ОСББ відповідний договір, який передбачає регулярне утримання пам’ятки, проведення ремонтних робіт і вжиття заходів для її збереження.

Однак, як стверджують у прокуратурі, ці вимоги системно не виконуються. Внаслідок тривалого невжиття необхідних заходів об’єкт культурної спадщини опинився під реальною загрозою подальшого руйнування. Серед потенційних ризиків — погіршення стану конструкцій, втрата декоративних елементів та поступове знищення автентичних інтер’єрів.

Саме ці обставини стали підставою для звернення Шевченківська окружна прокуратура Києва до суду. У позові відомство вимагає зобов’язати балансоутримувача виконати свої обов’язки та привести будівлю у належний стан. Провадження у справі вже відкрито, і подальше рішення суду може створити важливий прецедент для інших подібних випадків у столиці.

Експерти зазначають, що ситуація з будинком на Ярославовому Валу є типовою для історичної забудови Києва. Багато пам’яток перебувають у приватній або напівприватній власності, що ускладнює контроль за їхнім утриманням. Водночас відсутність належного догляду призводить до поступового руйнування об’єктів, які мають значну культурну та історичну цінність.

Проблема також полягає у балансі між правами власників і обов’язками щодо збереження спадщини. Законодавство передбачає відповідальність за неналежне утримання пам’яток, однак на практиці механізми контролю та примусу часто виявляються недостатньо ефективними. Саме тому судові позови стають одним із інструментів впливу на ситуацію.

У ширшому контексті справа підкреслює актуальність питання збереження історичного обличчя Києва. Центральні райони міста зазнають постійного тиску з боку забудови, комерційних інтересів і зношеності інфраструктури. У таких умовах навіть окремі об’єкти, які збереглися без значних змін, стають особливо вразливими.

Фахівці наголошують, що збереження таких будівель потребує системного підходу, який включає не лише юридичні механізми, а й фінансову підтримку, реставраційні програми та підвищення рівня відповідальності власників. Без цього навіть формальний статус пам’ятки не гарантує її фактичного збереження.

Будинок Кузнєцова на Ярославовому Валу є прикладом того, як історична спадщина може опинитися під загрозою через поєднання бюрократичних і господарських факторів. Водночас його історія демонструє, що навіть у таких умовах існують інструменти захисту, які можуть бути реалізовані через судову систему.

Подальший розвиток подій залежатиме від рішення суду та готовності балансоутримувача виконати вимоги. У разі позитивного рішення це може стати сигналом для інших власників історичних будівель щодо необхідності дотримання законодавства та відповідального ставлення до культурної спадщини.